Головних героїв твору, остапа й соломію поєднує палке кохання й вірність, обоє рішучі, сильні, запальні, готові долати життєві труднощі. якщо остап дуже нагадує своїх літературних попередників на взір яреми галайди та варнака, миколи джері тощо, то пара головних героїв сприймається нестандартно й додатково збагачує дію любовним мотивом. соломія — вродлива і сильна жінка. вона має високу і міцну, «як на доброго мужика» , постать, гарне, «свіже, повне обличчя, з карими очима, що так виразно біліло при картатому очіпку й пасмах чорного волосся» . коли вона разом з остапом тікала з рідного села, то «дивилась у простір засмученими карими очима» . в її очах відбивався і за рідним краєм, який вона покидала, і за невідоме майбутнє. соломія — вольова, мужня й ніжна жінка, щира й вірна подруга остапа. заради коханого та волі вона «вбралась у штани та ладна мандрувати хоч на край світу…» . вона вирішила радше втекти, аніж усе життя прожити в роскоші але з нелюбом. "і прокинулась і чую, що все мені противне, все гидке: і чоловік, і панщина, й життя моє все воно " . щоправда, задовольняючи вимоги героїко-романтичного твору, автор трохи ідеалізує персонажів. для відмінювання їхнього благородства він є епізодичних дійових осіб, як-от іван котигорошка — тип надійного товариша. він щиро переймається долею своїх нових друзів, готовий ризикувати власним життям, аби остапові й соломії [
Завдання цікаве, з трішки філосовських нахилом. Я спробую висловити своє особисте враження, але буду дуже рада почути й думки інших))
Щодо сучасних проблем: читаючи цей твір, у мене складалося враження, що минають роки, навіть століття, а проблеми у нашого народу майже не змінюються. Наприклад,
Доля Мотрі (матір Чіпки) і її проблеми мені дуже нагадують проблеми будь-якої жінки, яка працювала в колгоспі за часів радянської влади, або й деяких сучасних жінок. Малих дітей залишали на когось із старших дітей або на бабусів-дідусів, тому що не в кожного була можливість віддати їх до садочку, а сьогодні не у кожному далекому селі той садочок є. Від ранку до темної ніченьки працювали такі матері на роботі, отримуючи за це копійки. А ще дуже страшну руйнівну силу має людський осуд. І нехай сьогодні вже не так відносяться до жінок, які народили дітей поза шлюбом, але людський осуд або несприйнятя і в наш час не одній людині ломають долю.
Грицько - сирота, який поневірятися по заробітках, важко працюючи, щоб заробити хоч якусь копійку на власне господарство. Скільки таких заробітчан скитається сьогодні по чужих країнах?
Правда, мені здалося, що отримати у власність землю таким чином, як його отримала Мотря, в сучасному світі було б проблематичніше. А тим більше, не отримавши при цьому ніяких підтверджуючих документів. Зрештою, як і відібрати цю землю сьогодні було б не так легко, як це сталося в романі. А отже, у Чіпки і Мотрі був би шанс залишитися власниками землі.
7) З персонажів твору мені дуже імпонує Галя - дружина Чіпки. На мій погляд, Чіпці дуже повезло, що така чудова дівчина вірно і щиро його покохала. Це був шанс для нього від долі щось змінити у своєму житті. А от сам Чіпка мене дуже дратує. Він домашній агресор, алкоголік. Мені здається, що він не залишив своє грабіжницьке ремесло не тому, що його злидні обсіли, а тому що йому не вистачало пригод, або як тепер кажуть про таких шукачів пригод - у нього була адреналінова залежність. З кожною сторінкою роману я сподівалася, що станеться диво і він таки зупиниться, обере чесне, тихе, спокійне, поважне життя, але ці сподівання танули як весняний сніг. Ні жалю, ні співчуття у мене Чіпка не викликає.
Відповідь:
Завдання цікаве, з трішки філосовських нахилом. Я спробую висловити своє особисте враження, але буду дуже рада почути й думки інших))
Щодо сучасних проблем: читаючи цей твір, у мене складалося враження, що минають роки, навіть століття, а проблеми у нашого народу майже не змінюються. Наприклад,
Доля Мотрі (матір Чіпки) і її проблеми мені дуже нагадують проблеми будь-якої жінки, яка працювала в колгоспі за часів радянської влади, або й деяких сучасних жінок. Малих дітей залишали на когось із старших дітей або на бабусів-дідусів, тому що не в кожного була можливість віддати їх до садочку, а сьогодні не у кожному далекому селі той садочок є. Від ранку до темної ніченьки працювали такі матері на роботі, отримуючи за це копійки. А ще дуже страшну руйнівну силу має людський осуд. І нехай сьогодні вже не так відносяться до жінок, які народили дітей поза шлюбом, але людський осуд або несприйнятя і в наш час не одній людині ломають долю.
Грицько - сирота, який поневірятися по заробітках, важко працюючи, щоб заробити хоч якусь копійку на власне господарство. Скільки таких заробітчан скитається сьогодні по чужих країнах?
Правда, мені здалося, що отримати у власність землю таким чином, як його отримала Мотря, в сучасному світі було б проблематичніше. А тим більше, не отримавши при цьому ніяких підтверджуючих документів. Зрештою, як і відібрати цю землю сьогодні було б не так легко, як це сталося в романі. А отже, у Чіпки і Мотрі був би шанс залишитися власниками землі.
7) З персонажів твору мені дуже імпонує Галя - дружина Чіпки. На мій погляд, Чіпці дуже повезло, що така чудова дівчина вірно і щиро його покохала. Це був шанс для нього від долі щось змінити у своєму житті. А от сам Чіпка мене дуже дратує. Він домашній агресор, алкоголік. Мені здається, що він не залишив своє грабіжницьке ремесло не тому, що його злидні обсіли, а тому що йому не вистачало пригод, або як тепер кажуть про таких шукачів пригод - у нього була адреналінова залежність. З кожною сторінкою роману я сподівалася, що станеться диво і він таки зупиниться, обере чесне, тихе, спокійне, поважне життя, але ці сподівання танули як весняний сніг. Ні жалю, ні співчуття у мене Чіпка не викликає.
Пояснення: