Калитка втратив людське обличчя. У погоні за грошима він забуває про порядність і любов до своєї родини, примушуючи наймитів і рідних працювати без спочинку — "з діжі не вилазити". Спочатку може здатися, що Герасим, як справжній селянин-трудівник, найбільше в житті любить землю. Але з його власних слів ми дізнаємося, що земля потрібна йому д ля того, щоб заробити ще більше грошей. Отже, гроші — головна мета життя Герасима Калитки. Вони засліплюють його, штовхають на ризиковані шахрайські махінації.
Вважається засновником друкарства у Московському царстві (див. Історія книгодрукування в Росії[ru]). Разом із білорусом Петром Мстиславцем видрукував 1564 року в Москві свою першу книгу — «Апостол». З 1566 року через переслідування з боку вищого московитського духівництва та боярства покинув Москву та жив в еміграції у Великому князівстві Литовському. На території Речі Посполитої мешкав та займався книговиданням: у Заблудові (1566—1572), Львові (1572—1575), Дермані й Острозі (1575—1581), знову у Львові (1581—1583). У 1574 році уклав і надрукував у Львові перший східнослов'янський посібник «Буквар» — з граматикою та цього ж року здійснив друге видання «Апостола»[3].
Объяснение:
Калитка втратив людське обличчя. У погоні за грошима він забуває про порядність і любов до своєї родини, примушуючи наймитів і рідних працювати без спочинку — "з діжі не вилазити". Спочатку може здатися, що Герасим, як справжній селянин-трудівник, найбільше в житті любить землю. Але з його власних слів ми дізнаємося, що земля потрібна йому д ля того, щоб заробити ще більше грошей. Отже, гроші — головна мета життя Герасима Калитки. Вони засліплюють його, штовхають на ризиковані шахрайські махінації.
Вважається засновником друкарства у Московському царстві (див. Історія книгодрукування в Росії[ru]). Разом із білорусом Петром Мстиславцем видрукував 1564 року в Москві свою першу книгу — «Апостол». З 1566 року через переслідування з боку вищого московитського духівництва та боярства покинув Москву та жив в еміграції у Великому князівстві Литовському. На території Речі Посполитої мешкав та займався книговиданням: у Заблудові (1566—1572), Львові (1572—1575), Дермані й Острозі (1575—1581), знову у Львові (1581—1583). У 1574 році уклав і надрукував у Львові перший східнослов'янський посібник «Буквар» — з граматикою та цього ж року здійснив друге видання «Апостола»[3].