Основна ознака байки – це алегоричність, тому з`єднайте стрілочками вади людського характеру з назвами тварин, що їх уособлюють
Осел неуважність
Вовк зажерливість
Слон непосидючість
Мавпа боягузство
Заєць неповороткість
Лисиця хижість
Ведмідь хитрість
Щука дурість,
нерозумність
Гава упертість
* повісті
* романи
* драматичні твори (близько 15)
* нариси
* фейлетони
* памфлети
* етюди
* літературно-критичні статті тощо
Нерідко Івана Франка називають титаном праці. Він є прикладом того, як багато може зробити людина в складних життєвих обставинах. Наприклад, за неповний рік до смерті Франко створив 232 поетичні переклади й переспіви, обсягом близько 7000 поетичних рядків
Поетичні збірки
«Semper tiro»
«З вершин і низин»
«Зів'я́ле ли́стя»
«Із днів журби»
«Мій Ізмара́гд»
Відповідь:
Джулія Новеллі – італійка; скориставшись вибухом, як і Іван, вона втікає з табору. Письменник з любов’ю змальовує Джулію, підкреслюючи її красу, тендітність, витонченість: у неї чорні виразні очі, густе волосся, гнучка і струнка фігура, дзвінкий сміх. Завдяки образу Джулії Новеллі автор спонукає свого героя пройти перевірку коханням. «Альпійська балада» образ Івана В центрі розповіді – звичайний рядовий боєць Іван Терешка. Він родом з Білороусії, це фізично міцний 25-річний хлопець; знайома з дитинства селянська праця загартувала його, зробила сильним і витривалим. В полку він нічим не виділявся серед інших піхотинців, за колишні бої отримав три подяки від командування та дві медалі «За відвагу» і думав, що на більше не здатний. Волею випадку Іван опинився в полоні у німців. Епізод полонення постійно переслідує його в нічних кошмарах (адже тоді, за законом військового часу, здатися в полон автоматично означало стати на бік ворога, тобто зрадити Батьківщині. Не можна допустити, щоб тебе взяли живим в полон. Недарма письменник загострює увагу на цій проблемі. “Нельзя срывать злость на пленных, — з гіркотою думає Іван, — плен – не проступок их, а несчастье, они не сдались в плен – их взяли, а некоторых даже сдали, предали – было и такое”. Івана Терешко, який і в таборі не дозволив себе затоптати, роздавити в нім людину, а після того, як ковтнув повітря свободи і любові, що став ще сильніше, твердіше духом, — він готовий до смертельної сутички з фашистами. Доля підготувала цій людині щось страшніше за смерть: «вибір» Івана, можливо, найнестерпніший для людини, найстрашніший з усіх, які є в повістях Бикова.
Далі
Пояснення: