Оцiнка роману Чорна рада Тарасом Г.Ш.​

Було у сім*ї голосистих горобців 2 сини. Один- старший завжди слухався батьків, гарно вчився в лісовій школі і допомагав кожному, хто потребував до Молодший був неслухняним але допитливим, тому батьки старалися уберегти його від різних небезпек. Одного разу батьки не на довго полетіли на роботу по справам. Горобець вийшов із рідного гніздечка і це запримітила хитра лисиця. Вона заманила маленького шибеника до себе, сказала, що в неї є чарівна річ. Горобець спочатку не повірив, але руда зацікавила його тим, що ця незвичайна і чудесна річ може виконати будь-яке бажання лише в її нірці. Горобчик повівся і залетів на приманку. Лисичка зловила горобця і проковтнула. Ось так допитливісь може нашкодити.

У творі йдеться про дівчинку Анну з «шістсот якогось року», яку судять у Вишгороді за дивний «гріх»: з багряних кленових листочків «вона робила … кольорові миші», як повідомляє суд сусід-скаржник. Від тієї забави немає спокою, каже сусід: «чаклунка Анна збила з пуття його дітей», які забули про свої цяцьки, адже тепер «вночі їм сняться миші кольорові». Змальована кількома колоритними штрихами сцена суду оголює суть конфлікту й морального змісту вірша: зіткнулися неповторність і стандарт. Власне, дівчинку Анну судять за те, що вона — з її незрозумілою для оточення яскравою фантазією — не така, як усі. Фантастичне закінчення вірша змушує задуматися про вічні істини, про нас самих, нашу здатність протистояти уніфікації і насиллю над індивідуальністю.
Джерело: http://dovidka.biz.ua/kolorovi-mishi-analiz/ Довідник цікавих фактів та корисних знань © dovidka.biz.ua