1. Для чого івці кожної ночі ставили баз ?? ( не знаю що таке "баз", але у творі А.Чайковського "За сестрою" івчани "кожну ніч ставили чергою вартових при обох воротах, щоб їх ворог не напав зненацька".)
2 Чому тарин шукав у степу Павлуся? бо знав, що у сідлі, яке було на коні на якому втік Павлусь, заховані "червінці!.. о! і таляри... ")
3. Хто прятув Павлуся після втечі із захопленого татарами села? не знаю що таке "прятув", якщо в сенсі того, хто ховав Павлуся, то ніхто, якщо в сенсі того, хто допоміг хлопцеві і доглядав його, то козак Семен Непорадний, який випадково знайшов хлопця в степу
4. Хтя з козаків вправно володів арканом - практично всі козаки, але майстром з кидання арканом був Семен Непорадний. "Непорадний був мистець орудувати арканом".
5. Як сталися козаки до своїх товаришів, які загинули? З повагою і смутком. Ось як описано у творі поховання "Кожен прощався з товаришем. Один козак прочитав над трупами молитву і тепер почали складати їх на дно ями так обережно, як мати вкладає скупану дитину в колиску. Голови покривали червоною китайкою. Біля кожного поклали його зброю, перехрестили і почали мовчки засипати землю. Кожний козак вкинув бодай грудку землі".
6. Як вплута??? були в Павлус, коли он осталеся разом з казакми в степу?
7. Що зробни брань Ст Судак, будучив полоні? Я так розумію, що питання про те, що робив Степан Судак, поки був в полоні ? Степан намагався звільнитися і втекти, тому йому вдалося розплутати мотузки на руках. "Степан обернувся боком, відтак горі спиною і, ніби то жуючи паляницю, почав зубами розмотувати мотуза. На його радість вузол попускав щораз більше. Степан оглядався на вартового й розмотував зубами вузол. Вкінці почув свої руки свобідними. Не рухаючися з землі, він вийняв обережно з кишені ножа і найближчому товаришеві розрізав мотуза. Ніж пішов по руках, а вартовий татарин і не догадувався нічого".
8. Чому серед бранша не було Гани? Тому що її татари з малими дітьми і молодими дівчатами погнали в Крим раніше. "— Нема її, синочку! — обізвалась одна молодиця. — Ще вчора забрали татари всіх дівчат і малих хлопців і поїхали наперед".
9. Чому повлуся пишов на пойски Ганни сам? Тому що його брат Петро і батько Степан не вірили в те, що зможуть знайти і визволити Ганну з полону в Криму, розуміючи, що хіба що самі сам загинуть.
10. Де ночевав повлуся воремя Пояскив сестри - в печері біля річки.
11 як татари оглядели павлуся перед тим як купить в харзаци - "Мацали за руки й ноги, повертали його головою і дивились в зуби, достоту так, як роблять купці із скотом на базарі".
12. Які слова Павлуся звернений до Карима Сталі пророчеми - Хлопець в гніві крикнув вслід Кариму "Продав ти мене, Юдо. Бог тебе напевно покарає!. Ці слова справдилися, тому що того ж дня до вечора натрапив в степу на козаків Недолі і Непорадний впізнав коня Павлуся. Козаки запідозрили лихе, а тому почали допитуватись в Карима про долю Павлуся. Тут харциза впізнав татарин, що примкнув до козаків. Він сказав хлопцям, що це відомий розбишака. Козаки на своєму суді вирішили скарати харциза на смерть і Кариму відрізали голову.
13
14 Якир подарок привёз сулеман ефініді сину Мустафу - Сулейман-ефенді привіз на подарунок своєму синові Павлуся.
15 від чого застерігав Остап Швидкій Павлуся - Остап Швидкий навчав Павлуся, що в розмові з татарами "...не можна просто балакати, як з нашим братом; з ним треба хитрити, низько кланятись..., показувати покірного...", а ще попереджав, щоб хлопець не втікав, бо "...тебе вб'ють або продадуть першому ліпшому татаринові". А якщо вже надумає втікати. то вибрати для цього вдалий час: "... Тут можуть леда день набігти запорожці! От такої хвилини всі християнські бранці ждуть, як . Тоді пора втікати..."
Після закінчення п’ятого класу і складання іспитів головні герої повісті Я. Стельмаха «Химера лісового озера або Митькозавр з Юрківки», нерозлучні друзі Сергій Стеценко та Митько Омельчук від вчительки ботаніки і зоології Ірини Семенівни отримали завдання на літніх канікулах зібрати колекцію комах. Це завдання стало доброю нагодою здійснити давню мрію хлопців. Вони вже давно хотіли влітку поїхати до села, де жила бабуся Митька. Друзі все ж таки вмовили своїх батьків, зібрали речі та вирушили у подорож за місто.
У селі хлопчиків чекав чудовий відпочинок , сповнений незвичайних пригод. Оселила їх бабуся у невеличкому курені на березі чудового лісового озера. Новий знайомий хлопців – старшокласник Василь вирішив розіграти і налякати міських хлопців. Він їм розповів, що в цьому озері здавна живе велика доісторична істота, на зразок тієї тварини, що живе у Шотландії у озері Лох-Несс. Інколи можна побачити на піску сліди, які залишала ця загадкова тварина.
Розповідь Василя дуже зацікавила Митька і Сергі, і вони вирішили досліджувати істоту з лісового озера. Невдовзі товариші і справді знайшли велетенські сліди на піску, та й і в озері вночі інколи можна було почути хрипіння, булькання і різні невідомі хлопцям звуки. Незважаючи на це, товариші зовсім не злякалися і лише ще більше зацікавились. Вони організували нічне чергування на березі озера та почали вигадувати різноманітні пастки для водяного чудовиська. А вдень новоявлені дослідники бігали до бібліотеки, бо вважали, що до майбутнього відкритті треба підходити підготовленими, з відповідними знаннями і науковим підґрунтям. Вони на гаяли марно часу і навіть придумали цій істоті назву – Митькозавр Стеценка з Юрківки. Навіть назва села нагадувала товаришам про доісторичних тварин Юрського періоду.
Та коли Сергій і Митько, здавалося б, вже були на крок від відкриття, вони дізналися, що дивовижна істота – це всього-на-всього, поганий жарт старшокласника Василя. Бо це саме він залишав подряпини на деревах і сліди на піску, саме він влаштовував незрозумілі звуки на поверхні нічного лісового озера. Він навіть не полінився та сам виготовив голову потвори, щоб дужче налякати хлопців. Але й тут друзі не злякалися, а почали закидати химеру, що з’явилася, камінням. Невдалий жартівник навіть не сподівався на таку сміливу поведінку і ледь не потонув від кам’яної атаки Митька і Сергія. Коли хлопці почули крик про до вони не злякались і у воду лізти. Завдяки сміливості товаришів Василя було врятовано і вдячний хлопцям за порятунок, він розповів друзям про свій розіграш.
Нерозлучні друзі Митько і Сергій ні краплі не жалкували, що їхнє дослідження залишилося невдачею. Бо все одно, це були цікаві пригоди, які підтвердили міцність їхньої дружби та їх сміливість, рішучість і доброту. Крім того, друзі виказали прагнення до знань, перечитавши багато книжок із сільської бібліотеки, які розповідали про доісторичних істот. Та і за колекцію комах Митько і Сергій не забули, та попереду була ще половина літа і можна було не поспішати.
На мій погляд, головні герої повісті Я. Стельмаха «Химера лісового озера або Митькозавр з Юрківки» справжні друзі і у дружбі вони мають подвійну силу, подвійну сміливість і рішучість. Вони досить сміливі, бо не лякаються нічних чергувань біля озера, рішучі, бо встигають витягти з води Василя, прагнуть до цікавого, бо з насолодою чекають на відкриття і читають багато книжок, вони добрі, бо не ображаються на Василя і всі ситуації сприймають з почуттям гумору. Саме такими і повинні бути справжні хлопці і справжні друзі.
Відповідь:
1. Для чого івці кожної ночі ставили баз ?? ( не знаю що таке "баз", але у творі А.Чайковського "За сестрою" івчани "кожну ніч ставили чергою вартових при обох воротах, щоб їх ворог не напав зненацька".)
2 Чому тарин шукав у степу Павлуся? бо знав, що у сідлі, яке було на коні на якому втік Павлусь, заховані "червінці!.. о! і таляри... ")
3. Хто прятув Павлуся після втечі із захопленого татарами села? не знаю що таке "прятув", якщо в сенсі того, хто ховав Павлуся, то ніхто, якщо в сенсі того, хто допоміг хлопцеві і доглядав його, то козак Семен Непорадний, який випадково знайшов хлопця в степу
4. Хтя з козаків вправно володів арканом - практично всі козаки, але майстром з кидання арканом був Семен Непорадний. "Непорадний був мистець орудувати арканом".
5. Як сталися козаки до своїх товаришів, які загинули? З повагою і смутком. Ось як описано у творі поховання "Кожен прощався з товаришем. Один козак прочитав над трупами молитву і тепер почали складати їх на дно ями так обережно, як мати вкладає скупану дитину в колиску. Голови покривали червоною китайкою. Біля кожного поклали його зброю, перехрестили і почали мовчки засипати землю. Кожний козак вкинув бодай грудку землі".
6. Як вплута??? були в Павлус, коли он осталеся разом з казакми в степу?
7. Що зробни брань Ст Судак, будучив полоні? Я так розумію, що питання про те, що робив Степан Судак, поки був в полоні ? Степан намагався звільнитися і втекти, тому йому вдалося розплутати мотузки на руках. "Степан обернувся боком, відтак горі спиною і, ніби то жуючи паляницю, почав зубами розмотувати мотуза. На його радість вузол попускав щораз більше. Степан оглядався на вартового й розмотував зубами вузол. Вкінці почув свої руки свобідними. Не рухаючися з землі, він вийняв обережно з кишені ножа і найближчому товаришеві розрізав мотуза. Ніж пішов по руках, а вартовий татарин і не догадувався нічого".
8. Чому серед бранша не було Гани? Тому що її татари з малими дітьми і молодими дівчатами погнали в Крим раніше. "— Нема її, синочку! — обізвалась одна молодиця. — Ще вчора забрали татари всіх дівчат і малих хлопців і поїхали наперед".
9. Чому повлуся пишов на пойски Ганни сам? Тому що його брат Петро і батько Степан не вірили в те, що зможуть знайти і визволити Ганну з полону в Криму, розуміючи, що хіба що самі сам загинуть.
10. Де ночевав повлуся воремя Пояскив сестри - в печері біля річки.
11 як татари оглядели павлуся перед тим як купить в харзаци - "Мацали за руки й ноги, повертали його головою і дивились в зуби, достоту так, як роблять купці із скотом на базарі".
12. Які слова Павлуся звернений до Карима Сталі пророчеми - Хлопець в гніві крикнув вслід Кариму "Продав ти мене, Юдо. Бог тебе напевно покарає!. Ці слова справдилися, тому що того ж дня до вечора натрапив в степу на козаків Недолі і Непорадний впізнав коня Павлуся. Козаки запідозрили лихе, а тому почали допитуватись в Карима про долю Павлуся. Тут харциза впізнав татарин, що примкнув до козаків. Він сказав хлопцям, що це відомий розбишака. Козаки на своєму суді вирішили скарати харциза на смерть і Кариму відрізали голову.
13
14 Якир подарок привёз сулеман ефініді сину Мустафу - Сулейман-ефенді привіз на подарунок своєму синові Павлуся.
15 від чого застерігав Остап Швидкій Павлуся - Остап Швидкий навчав Павлуся, що в розмові з татарами "...не можна просто балакати, як з нашим братом; з ним треба хитрити, низько кланятись..., показувати покірного...", а ще попереджав, щоб хлопець не втікав, бо "...тебе вб'ють або продадуть першому ліпшому татаринові". А якщо вже надумає втікати. то вибрати для цього вдалий час: "... Тут можуть леда день набігти запорожці! От такої хвилини всі християнські бранці ждуть, як . Тоді пора втікати..."
Пояснення:
Після закінчення п’ятого класу і складання іспитів головні герої повісті Я. Стельмаха «Химера лісового озера або Митькозавр з Юрківки», нерозлучні друзі Сергій Стеценко та Митько Омельчук від вчительки ботаніки і зоології Ірини Семенівни отримали завдання на літніх канікулах зібрати колекцію комах. Це завдання стало доброю нагодою здійснити давню мрію хлопців. Вони вже давно хотіли влітку поїхати до села, де жила бабуся Митька. Друзі все ж таки вмовили своїх батьків, зібрали речі та вирушили у подорож за місто.
У селі хлопчиків чекав чудовий відпочинок , сповнений незвичайних пригод. Оселила їх бабуся у невеличкому курені на березі чудового лісового озера. Новий знайомий хлопців – старшокласник Василь вирішив розіграти і налякати міських хлопців. Він їм розповів, що в цьому озері здавна живе велика доісторична істота, на зразок тієї тварини, що живе у Шотландії у озері Лох-Несс. Інколи можна побачити на піску сліди, які залишала ця загадкова тварина.
Розповідь Василя дуже зацікавила Митька і Сергі, і вони вирішили досліджувати істоту з лісового озера. Невдовзі товариші і справді знайшли велетенські сліди на піску, та й і в озері вночі інколи можна було почути хрипіння, булькання і різні невідомі хлопцям звуки. Незважаючи на це, товариші зовсім не злякалися і лише ще більше зацікавились. Вони організували нічне чергування на березі озера та почали вигадувати різноманітні пастки для водяного чудовиська. А вдень новоявлені дослідники бігали до бібліотеки, бо вважали, що до майбутнього відкритті треба підходити підготовленими, з відповідними знаннями і науковим підґрунтям. Вони на гаяли марно часу і навіть придумали цій істоті назву – Митькозавр Стеценка з Юрківки. Навіть назва села нагадувала товаришам про доісторичних тварин Юрського періоду.
Та коли Сергій і Митько, здавалося б, вже були на крок від відкриття, вони дізналися, що дивовижна істота – це всього-на-всього, поганий жарт старшокласника Василя. Бо це саме він залишав подряпини на деревах і сліди на піску, саме він влаштовував незрозумілі звуки на поверхні нічного лісового озера. Він навіть не полінився та сам виготовив голову потвори, щоб дужче налякати хлопців. Але й тут друзі не злякалися, а почали закидати химеру, що з’явилася, камінням. Невдалий жартівник навіть не сподівався на таку сміливу поведінку і ледь не потонув від кам’яної атаки Митька і Сергія. Коли хлопці почули крик про до вони не злякались і у воду лізти. Завдяки сміливості товаришів Василя було врятовано і вдячний хлопцям за порятунок, він розповів друзям про свій розіграш.
Нерозлучні друзі Митько і Сергій ні краплі не жалкували, що їхнє дослідження залишилося невдачею. Бо все одно, це були цікаві пригоди, які підтвердили міцність їхньої дружби та їх сміливість, рішучість і доброту. Крім того, друзі виказали прагнення до знань, перечитавши багато книжок із сільської бібліотеки, які розповідали про доісторичних істот. Та і за колекцію комах Митько і Сергій не забули, та попереду була ще половина літа і можна було не поспішати.
На мій погляд, головні герої повісті Я. Стельмаха «Химера лісового озера або Митькозавр з Юрківки» справжні друзі і у дружбі вони мають подвійну силу, подвійну сміливість і рішучість. Вони досить сміливі, бо не лякаються нічних чергувань біля озера, рішучі, бо встигають витягти з води Василя, прагнуть до цікавого, бо з насолодою чекають на відкриття і читають багато книжок, вони добрі, бо не ображаються на Василя і всі ситуації сприймають з почуттям гумору. Саме такими і повинні бути справжні хлопці і справжні друзі.