ОЧЕЕЕНЬ НУЖНО очееень нужно. Буду благодарна)
Відповісти на питання:
- "..герою ти мій сміливий, орлиру відважний! Ти, мов той лев...
-"Хто, кому, про що казали?"Од радості й щастя, щопереповнювали його вщерть, хлопець стиха дзвенів юним сміхом". Чому? -
- "Але будь мужчиною, Вітько. Ну, розумію, фіаско..." Як заспокоїв товариша Федько, що й чому прадив зробити?​

І. Легендарний поет казкового краю.

1) Україна — країна смутку і краси.

2) Народження майбутнього співця української нації.

3) Дивна доля новонародженого кріпака.

ІІ. Однорічна дитинка наодинці.

1) Недоросла нянька Катерина.

2) Лукава тварина з хижими очима.

3) Довгі дитячі муки.

4) Повернення Катрі.

ІІІ. Дитяче бурлакування Тараса малюка за природою.

2) Найгірша в усьому селі хата.

3) Невесела вечеря через зникнення Тараса.

4) Розмова з сусідом.

5) Повернення малого волоцюги додому.

6) Тарасові розповіді про свою мандрівку.

ІV. Шкільні роки Т. Г. Шевченка.

1) Цікаві історії від діда Івана.

2) Помста Тараса-гайдамаки.

3) Співуча Звенигородщина.

4) Любов Тарасика до народних пісень.

5) У дяковій хаті.

6) Потяг хлопця до словесної творчості.

7) Смерть матері, а згодом і батька Тараса.

8) Тяжкі роки служби в школі.

9) Зшиточок з піснями, щедрівками й псалмами.

10)Жага юного Шевченка до малювання.

11) Відвідування лисянського дяка-маляра.

V. Тарасове бажання стати маляром.

1) Примушення до роботи хатнім наймитом.

2) Відмова славного маляра з села Тарасівки.

3) Двотижневе випробування у хлипнівського маляра.

4) Візит Тараса у Вільшану за дозволом

5) Кухарство замість малярства.

6) Відчуття на собі залізних ланцюгів рабства.

7) Прагнення до боротьби і надія на краще майбутнє.

А ось ця історія сталася з ним у Відні. Їхав він своєю машиною, але правил не звик дотримуватися. Нерідко жартував, мовляв, в Англії вони одні, у Америці зовсім інші, і в Австрії, мабуть, теж місцеві нюанси мають. Отож, порушення помітили поліцейські, які, зупинивши машину, стали вимагати, аби Кротон сплатив штраф. Грошей він заробити ще не встиг, тож пожартував, мовляв, завтра виступатиме на сцені, а післязавтра розрахується. Але стражі порядку були невблаганними та принциповими. Не церемонячись, пов'язали Фірцака та й повезли у в'язницю. І хоча гість-закарпатець переконував, що він – артист, що він – Кротон, але такі аргументи на «тамтешніх» поліцейських не вплинули – Івана Силу таки «заперли...» 

Коли зостався сам у чотирьох стінах, за відсутності наглядача виламав грати. Та ще й покрутив їх у баранячий ріг. Пройшовся гордовито коридором, з'явившись, урешті, в кімнаті чергового по в'язниці. Той із подиву ледь зі стільця не впав. Вичитавши підлеглого за ненадійно зачинені дверні засуви, відвів затриманого до начальника поліції. І тільки тоді, за до перекладача, з'ясувалося, хто такий цей клопітний і ядерний чолов'яга. Кротона одразу ж випустили, вибачилися за непорозуміння. А наступного дня сам начальник поліції з дружиною прийшов на виступи Фірцака, і так щиросердно, як той, ніхто йому не аплодував. Навіть букет красивих квітів подарував учорашньому своєму «підопічному»