Робинзон Крузо с раннего детства любил море. В восемнадцать лет, 1 сентября 1651 года, он вопреки воле своих родителей вместе с приятелем отправился на корабле отца последнего из Гулля в Лондон. В первый же день корабль попадает в бурю. Пока герой мучается от морской болезни, он даёт обещание никогда больше не покидать твёрдой земли, но как только наступает штиль, Робинзон тут же напивается пьяным и забывает про свои клятвы Робинзон Крузо прячет съестные припасы и вещи в палатке, превращает углубление холма в погреб, две недели занимается тем, что рассортировывает порох по мешочкам и ящичкам и прячет его в расселинах горы. Робинзон с капитаном пробивает дыру в пиратском баркасе. С корабля на остров пребывает шлюпка с десятью вооружёнными людьми. В начале разбойники решают покинуть остров, но затем возвращаются, чтобы найти пропавших товарищей. Восьмерых из них Пятница вместе с капитана уводят вглубь острова; двоих разоружает Робинзон с командой. Ночью капитан убивает поднявшего бунт боцмана. Пятеро пиратов сдаются. Капитан корабля запугивает пленных отправкой в Англию. Робинзон как начальник острова предлагает им помилование взамен на в овладении кораблём. Когда последний оказывается в руках капитана, Робинзон чуть не теряет сознание от радости. Он переодевается в приличную одежду и, покидая остров, оставляет на нём самых злостных пиратов. Дома Робинзона встречают сёстры с детьми, которым он и рассказывает свою историю. КОНЕЦ
Календарно-обрядові пісні — це пісні, які виконувались під час різних народних свят та обрядів. Ці пісні тісно зв'язані з язичницькими віруваннями. Слов'яни вірили в сили природи, в духів природи та вважали, що обрядовими піснями можуть вплинути на них та примусити їх діяти в бажаному напрямку. Обрядова поезія дуже тісно зв'язана з працею людини, з родинним побутом та з народним календарем. У різні пори року виконувались різні обрядові (календарно-обрядові) пісні. Ці пісні повинні були забезпечити успіхи в господарюванні, добрий урожай, щастя в родинному житті. Наприклад: на сільських майданах і галявинах співали веснянки і гаївки, під час Зелених свят — русальні пісні, на Івана Купала — купальські пісні. По закінченню жнив, люди співали жниварські пісні, славлячи землю за те, що дала їм гарний урожай. Під час зимового сонцестояння виконували сонцесяйні пісні.
Пізніше календарно-обрядові пісні поступово втрачали зв'язок з давніми обрядами, почали підпорядковуватись християнським святам. Надзвичайної популярності в народі набули колядки та щедрівки. Ці пісні приурочувались до основних свят зимового циклу: колядки — до Різдва (7 січня), щедрівки — до Нового Року (за старим календарем 14 січня).
Календарно-обрядова пісенна поезія має три умовних цикли: зимовий, весняний та літній. До зимового циклу календарних пісень входять колядки і щедрівки. Істотної різниці щодо змісту в цих двох близьких видах пісень немає. Це — новорічні вітання, побажання успіху в новому землеробському році, побажання здоров'я сім'ї, величання господаря, прославлення праці хлібороба та її здобутків. Розпочиналося виконання зимового циклу пісень із зимового рівнодення (кінець грудня) і закінчувалося з появою перших ознак наближення весни (кінець лютого) проводами зими — святом масляної.
Весняний цикл складається з веснянок і хороводних ігор. Початок його припадає на ранню весну, коли оживає природа, а кінець — на завершення весняних польових робіт. За змістом веснянки зводяться до закликання весни, відображення підготовки поля, знарядь тощо. Пісні і хороводи поділяються на тематичні групи відповідно до різних періодів весни. Крім власне веснянок, в Україні були поширені так звані «русальні» пісні, а на межі між весною і літом — петрівки. В них оспівувалася весняна природа, відображалися народні звичаї, побут. Велике місце в петрівках займала тема кохання.
Ще з язичницьких часів до нас дійшло прекрасне свято Івана Купала з його специфічними піснями. Ними й розпочинається літній пісенний цикл. Серед купальських пісень є ніжна лірика про кохання, залицяння та сватання, жарти, гумор, сатира, де дівчата висміюють вади хлопців, а хлопці — дівчат. Все це надає святу веселощів, радості; обрядові пісні звеличують процес збирання врожаю, що практично завершує хліборобський календарний рік.
Серед відомих колективів, що досліджують і відтворюють українську календарно-обрядову пісенність — фольклорний гурт автентичного співу «Володар», основу репертуару якого складають саме календарні, обрядові, весільні пісні.
В первый же день корабль попадает в бурю. Пока герой мучается от морской болезни, он даёт обещание никогда больше не покидать твёрдой земли, но как только наступает штиль, Робинзон тут же напивается пьяным и забывает про свои клятвы
Робинзон Крузо прячет съестные припасы и вещи в палатке, превращает углубление холма в погреб, две недели занимается тем, что рассортировывает порох по мешочкам и ящичкам и прячет его в расселинах горы.
Робинзон с капитаном пробивает дыру в пиратском баркасе. С корабля на остров пребывает шлюпка с десятью вооружёнными людьми. В начале разбойники решают покинуть остров, но затем возвращаются, чтобы найти пропавших товарищей. Восьмерых из них Пятница вместе с капитана уводят вглубь острова; двоих разоружает Робинзон с командой. Ночью капитан убивает поднявшего бунт боцмана. Пятеро пиратов сдаются.
Капитан корабля запугивает пленных отправкой в Англию. Робинзон как начальник острова предлагает им помилование взамен на в овладении кораблём. Когда последний оказывается в руках капитана, Робинзон чуть не теряет сознание от радости. Он переодевается в приличную одежду и, покидая остров, оставляет на нём самых злостных пиратов. Дома Робинзона встречают сёстры с детьми, которым он и рассказывает свою историю.
КОНЕЦ
Календарно-обрядові пісні — це пісні, які виконувались під час різних народних свят та обрядів. Ці пісні тісно зв'язані з язичницькими віруваннями. Слов'яни вірили в сили природи, в духів природи та вважали, що обрядовими піснями можуть вплинути на них та примусити їх діяти в бажаному напрямку. Обрядова поезія дуже тісно зв'язана з працею людини, з родинним побутом та з народним календарем. У різні пори року виконувались різні обрядові (календарно-обрядові) пісні. Ці пісні повинні були забезпечити успіхи в господарюванні, добрий урожай, щастя в родинному житті. Наприклад: на сільських майданах і галявинах співали веснянки і гаївки, під час Зелених свят — русальні пісні, на Івана Купала — купальські пісні. По закінченню жнив, люди співали жниварські пісні, славлячи землю за те, що дала їм гарний урожай. Під час зимового сонцестояння виконували сонцесяйні пісні.
Пізніше календарно-обрядові пісні поступово втрачали зв'язок з давніми обрядами, почали підпорядковуватись християнським святам. Надзвичайної популярності в народі набули колядки та щедрівки. Ці пісні приурочувались до основних свят зимового циклу: колядки — до Різдва (7 січня), щедрівки — до Нового Року (за старим календарем 14 січня).
Календарно-обрядова пісенна поезія має три умовних цикли: зимовий, весняний та літній. До зимового циклу календарних пісень входять колядки і щедрівки. Істотної різниці щодо змісту в цих двох близьких видах пісень немає. Це — новорічні вітання, побажання успіху в новому землеробському році, побажання здоров'я сім'ї, величання господаря, прославлення праці хлібороба та її здобутків. Розпочиналося виконання зимового циклу пісень із зимового рівнодення (кінець грудня) і закінчувалося з появою перших ознак наближення весни (кінець лютого) проводами зими — святом масляної.
Весняний цикл складається з веснянок і хороводних ігор. Початок його припадає на ранню весну, коли оживає природа, а кінець — на завершення весняних польових робіт. За змістом веснянки зводяться до закликання весни, відображення підготовки поля, знарядь тощо. Пісні і хороводи поділяються на тематичні групи відповідно до різних періодів весни. Крім власне веснянок, в Україні були поширені так звані «русальні» пісні, а на межі між весною і літом — петрівки. В них оспівувалася весняна природа, відображалися народні звичаї, побут. Велике місце в петрівках займала тема кохання.
Ще з язичницьких часів до нас дійшло прекрасне свято Івана Купала з його специфічними піснями. Ними й розпочинається літній пісенний цикл. Серед купальських пісень є ніжна лірика про кохання, залицяння та сватання, жарти, гумор, сатира, де дівчата висміюють вади хлопців, а хлопці — дівчат. Все це надає святу веселощів, радості; обрядові пісні звеличують процес збирання врожаю, що практично завершує хліборобський календарний рік.
Серед відомих колективів, що досліджують і відтворюють українську календарно-обрядову пісенність — фольклорний гурт автентичного співу «Володар», основу репертуару якого складають саме календарні, обрядові, весільні пісні.