Доросле життя має свою особливість, а закоханість - незмінний його супутник. Головний герой твору, 14-річний Вітька Горобець, вперше закохується в однокласницю Гальку Козачок. Дружба і перше кохання, вірність і перший поцілунок, дуель і перше побачення - захоплюючі проблеми, що постануть на порозі дорослого життя. І вперше їх вирішують по-дитячому, здійснюючи свої безглузді героїчні вчинки та страждаючи від цього.
Можна передбачити ,що зустріч крізь багато років буде не менш наповнена коханням і подвигами , але вже більш обдуманимі.Як вже дорослий і освідчений чоловік він може зізнатися про кохання пропозицією руки і серця.Але ніхто не може точно сказати , що Галя відповість взаємність та чесністю , тому вся надія на Вітю , який ще може вразити у саме серце свою кохану.
Объяснение:
Вибачте , можливо текст сирий , але я намагалася до чим можу.Можливо Ви допишете щось від себе.(╹ڡ╹ )
Объяснение:«Неймовірні пригоди Івана Сили», попри казкову форму, — твір про реальне життя, у якому поряд із благородством існує зажерливість і брехливість. О. Гавриш відтворив історію незаслужено забутого українського силача, але все-таки це художній твір, а тому в ньому діють придумані автором герої.
Іван Сила виріс серед чудової карпатської природи у великій родині. Батько вирядив хлопця з дому, бо не міг прогодувати малолітнього богатиря, адже той їв за чотирьох. Шукаючи долі в місті, Іван ще з перших самостійних кроків зазнав неприємних пригод: у поїзді «легенько потряс» нахабу, синка начальника, заступився за Міху Голого, вокального злодюжку, у місті знехотя переміг у вуличному бою знаного бійця. Звичайно ж, такий хлопчина не міг не звернути на себе увагу тренера Брякуса, який запросив хлопця до себе і вмовив тренуватися. Брякус заборонив горянину за копійки тягати мішки на вокзалі, давав хлопцеві гроші, тренував, щоб той не зашкодив здоров’ю, виховував у ньому риси майбутнього чемпіона. Загибель тренера вразила Івана, адже хлопець знову залишився сам на сам із життям у великому місті, яке він не розумів. Чесний, відкритий, благородний, Іван ще не раз потрапляв у халепи, але завжди знаходив достойний вихід із найскладніших ситуацій. Автор не погрішив проти закону жанру, адже в казках завжди перемагає добро і благородство.
Доросле життя має свою особливість, а закоханість - незмінний його супутник. Головний герой твору, 14-річний Вітька Горобець, вперше закохується в однокласницю Гальку Козачок. Дружба і перше кохання, вірність і перший поцілунок, дуель і перше побачення - захоплюючі проблеми, що постануть на порозі дорослого життя. І вперше їх вирішують по-дитячому, здійснюючи свої безглузді героїчні вчинки та страждаючи від цього.
Можна передбачити ,що зустріч крізь багато років буде не менш наповнена коханням і подвигами , але вже більш обдуманимі.Як вже дорослий і освідчений чоловік він може зізнатися про кохання пропозицією руки і серця.Але ніхто не може точно сказати , що Галя відповість взаємність та чесністю , тому вся надія на Вітю , який ще може вразити у саме серце свою кохану.
Объяснение:
Вибачте , можливо текст сирий , але я намагалася до чим можу.Можливо Ви допишете щось від себе.(╹ڡ╹ )
ответ: можеш якщо багато, скоротити
Объяснение:«Неймовірні пригоди Івана Сили», попри казкову форму, — твір про реальне життя, у якому поряд із благородством існує зажерливість і брехливість. О. Гавриш відтворив історію незаслужено забутого українського силача, але все-таки це художній твір, а тому в ньому діють придумані автором герої.
Іван Сила виріс серед чудової карпатської природи у великій родині. Батько вирядив хлопця з дому, бо не міг прогодувати малолітнього богатиря, адже той їв за чотирьох. Шукаючи долі в місті, Іван ще з перших самостійних кроків зазнав неприємних пригод: у поїзді «легенько потряс» нахабу, синка начальника, заступився за Міху Голого, вокального злодюжку, у місті знехотя переміг у вуличному бою знаного бійця. Звичайно ж, такий хлопчина не міг не звернути на себе увагу тренера Брякуса, який запросив хлопця до себе і вмовив тренуватися. Брякус заборонив горянину за копійки тягати мішки на вокзалі, давав хлопцеві гроші, тренував, щоб той не зашкодив здоров’ю, виховував у ньому риси майбутнього чемпіона. Загибель тренера вразила Івана, адже хлопець знову залишився сам на сам із життям у великому місті, яке він не розумів. Чесний, відкритий, благородний, Іван ще не раз потрапляв у халепи, але завжди знаходив достойний вихід із найскладніших ситуацій. Автор не погрішив проти закону жанру, адже в казках завжди перемагає добро і благородство.