Народився 9 липня 1939 року в м. ходорів на львівщині. закінчив філологічний факультет львівського державного університету. працював у львівському обласному архіві. багатолітній політв’язень, член української гельсінської групи. тираж першої збірки "вогонь купала" (1966, львів) було вилучено з продажу. у 1972 році засуджений на 6 років ув’язнення та 3 роки спецпоселення. автор низки поетичних збірок, які склали два цикли "пробуджена муза" і "невольнича муза". окремими виданнями за кордоном також вийшли поетичні збірки "вогонь купала" (1966), "поезії з україни" (1970), "підсумовуючи мовчання" (1971), "коронування опудала" (1972), "невольнича муза" (1991, сша), "пробуджена муза" (1991, варшава) та інші. в україні — "тринадцять алогій" (1991), "шлюб з полином" (1995), "слово триваюче" (1997), "терновий колір любові" (1998), "шлюб з полином" (1998), "ці квіти нестерпні" (2000) та низка дитячих книжок. лауреат державної премії імені т. г. шевченка та премії імені василя стуса. живе й працює у львові.
27 листопада 1863 народилася ольга кобилянська у містечку гура-гумора в південній буковині в багатодітній сім'ї дрібного урядовця. з дитячих років вона знала не тільки українську, а й польську та німецьку мови, якими говорили в її родині.1868батька перевели до м. сучави. там ольга кобилянська познайомилася з місцевим парохом та українським письменником миколою устияновичем. як між родинами в цілому, так і між їх доньками, зокрема ольгою кобилянською і ольгою устиянович, зародилися приятельські стосунки, які тривали до кінця життя письменниці.1880-ті«гортенза, або нарис із життя однієї дівчини», «доля чи воля? »1891пізніше вона жила в селі димка, а з 1891 — у чернівцях.1894вона взяла активну участь у феміністичному русі. ставши однією з ініціаторок створення «товариства руських жінок на буковині», кобилянська обґрунтувала мету цього руху в брошурі «дещо про ідею жіночого руху». письменниця порушила питання про тяжке становище жінки «середньої верстви», активно виступила за рівноправність жінки й чоловіка, за право жінки на гідне життя.1895повість «царівна»1896новели «аристократка», «impromptu phantasie».1898оповідання «valse melancolique».1895-1901повість «земля»1905повість «ніоба», «через кладку».1908«в неділю рано зілля копала…»1917«назустріч долі»1923«зійшов з розуму»1927«але господь мовчить…»1928«пресвятая богородиця, помилуй нас! »1933«не смійтесь»21 березня 1942померла у чернівцях.