Назвіть письменника, що не входив до складу «Руської трійці»:

А) І. Вагилевич;
Б) М. Костомаров;
В) М. Шашкевич;
Г) Я. Головацький.

Роки життя (1817 – 1862) належать:

А) М. Петренку;
Б) М. Костомарову;
В) М. Шашкевичу;
Г) М. Гоголю.

Основні герої романтичних творів:

А. козаки, народні співці, міфічні істоти;
Б. міщани, князі, звірі;
В. явища природи, селяни;
Г. український народ.

Поезія «Веснівка» написана у формі:

А) монологу;
Б) діалогу;
В) полілогу;
Г) авторського відступу

З приводу чого дочка чинила опір матері («Українська мелодія» Є. Гребінка):

А) не хотіла їй допомагати обробляти городину;
Б) відмовлялася виходити заміж за нелюба;
В) бо вимушена була щодня ходити на панщину;
Г) оскільки не поважала її.

Визначте художній засіб із уривку "І в небо думкою влетів,/ Між зорями співає":

А) метафора;
Б) епітет;
В) оксюморон;
Г) гіпербола.

Жанр твору «Рибалка» (П. Гулак-Артемовський) за визначенням самого автора:

А) малоросійська оперета;
Б) елегія;
В) малоросійська балада;
Г) вірш-медитація.

Як відбулося привітання Тараса Бульби з синами після довгої розлуки?

А) потиснули один одному руку;
Б) садили один одному стусани;
В) поплескали один одного по плечах;
Г) влаштували бенкет.

Як закінчився життєвий шлях Остапа?

А) страчений на майдані;
Б) дожив до глибокої старості;
В) загинув у бою;
Г) його убив батько.

Всі події , які відбуваються з людиною, багато в чому обумовлені тим місцем, де вони відбуваються. сприйняття реальності людиною сильно відрізняється в залежності від місця, де людина знаходиться. у сучасному світі велика частина людей проживає далеко від красивої і надихаючої природи – в задушливому місті. але не можна забувати, що природним місцем існування людини є зовсім не місто, а природа. для свого щасливого існування людина повинна жити на природі, а не поза нею. прекрасний приклад всього вищесказаного був автором прекрасного твору про пригоди маленького хлопчика льоньки під назвою «звук павутинки» авторства віктора близнеця. хлопчик жив з батьками в невеликому селі, де, на превеликий його жаль, не було ні єдиного його однолітка. саме з цієї причини льонька був повинен займатися всіма справами самостійно – дитина сама шукала собі заняття і розваги. звичайно, для людини важлива компанія, але якщо проводити час на природі, можна знайти собі справу навіть за умови перебування на самоті. так що хлопчикові вдалося впоратися з цією проблемою – він гуляв по двору, запускав кораблики і використовував всі ті переваги і привілеї, які дає йому рідна земля і природа в цілому. наша українська земля в широкому розумінні цього слова дуже красива. кожен, хто коли-небудь спостерігав за природними явищами, а таких людей завжди була абсолютна більшість, розуміє, наскільки добре вони позначаються на людині, наскільки сильно вони їй справитися з проблемами і забути про всі можливі неприємності і негаразди. хочеться вірити в те, що природа рідної землі буде збережена і стане по-справжньому безсмертною. з журбою можна спостерігати за тим, як люди іноді ставляться до природи, але в той же час варто помітити, що останнім часом цим проблемам стали приділяти все більше уваги. коли настрій поганий і у людини складається думка, що всі навколо налаштовані проти неї, що у світі просто перестало існувати добро, їй необхідно в першу чергу опинитися на природі. там з нею станеться таке ж перетворення, як це було з маленьким льонькою з оповідання віктора близнеця. на природі людина зможе перевести свою увагу на новий, який живе за своїми правилами і законами, світ, який неймовірно гарний і добрий у своїй гармонії. думається, що до подібних висновків можна прийти навіть без використання літератури, але якщо такі приклади дійсно потрібні, в їх якості можна використовувати розповідь віктора близнеця «звук павутинки», відповідно до змісту якої стає чітко зрозуміло, що земля наша безсмертна, добра, вічна і

Літературний рід: лірика. вид лірики: інтимна. жанр: ліричний вірш. провідний мотив: ліричний герой оспівує ідеалізований жіночий образ - образ вічної краси. ідея: створити узагальнено ідеалізований образ вічної краси. віршовий розмір: чотиристопний ямб з пірихієм. римування: перехресне. рима: чергування чоловічої і дактилічної. художні засоби: неологізми, метафоричні епітети, символічні образи, порівняння у формі орудного відмінка, асоціативні образи, зорові та слухові образи, уникнення конкретики значення.