Герасим Калитка - головний герой трагікомедії «Сто тисяч». Він сільський багатій, найбільше бажання якого — гроші та земля. Заради цього він недосипає і недоїдає, сам тяжко працює і своїм рідним не дає спуску. Калитка скупий і лицемірний чоловік, який здатен до ризику, що підтверджується його аферою з фальшивими грішми. Метою його життя, як вже зрозуміло, є землевласництво. «Ох, земелько, свята земелько — Божа ти донечко! Як радісно тебе загрібати докупи, в одні руки… Приобрітав би тебе без ліку!», — казав Герасим. Прибігав до різних махінацій та шахрайства через жадібність. Наприклад, відмовлявся віддати обіцяний посяг під час одруження дочки. Усе своє оточення будував на вигоді. Наймитів прирівнював до скота, казав: «…робітники та собаки надворі повинні буть», скупився їм, навіть, на шматок хліба. Своєму синові Роману шукав заможню жінку, кажучі: «мені треба невістку з приданим, з грішми» та зовсім зневажаючи почуття. Своє лицемірство Герасим яскраво проявляв у відносинах з дружиною. На людях поважав її, а наодинці лаявся. Через скупість відмовляв дати коней, підкріпляючи словами: «До церкви можна і пішки піти, тут недалеко — три верстви». Отже, образ Герасима Калитки в українській літературі відіграє роль висміювання нездорової одержимості до грошей, зневажання оточуючих заради вигоди і шахрайства.
Ідея «Тіні забутих предків»: гімн природі, чистоті людських взаємин і почуттів; засудження бездуховного життя, обмеженого дрібними потребами й інтересами.
Объяснение:
Художній напрям, стиль: модерний твір, у якому яскраво простежується імпресіоністична манера подачі матеріалу.
Проблематика «Тіні забутих предків»:
гармонії людини і природи;
життя і смерті;
вічності й сили кохання;
протиборства добра і зла;
сенсу житія і щастя людини;
вірності й зради;
вірності кохання і деспотизму антигуманних звичаїв
Жанр: повість
Історія написання
У 1910 p., повертаючись з лікування в Італії, М. Коцюбинський на декілька днів зупинився в с. Криворівні на Гуцульщині (на за фольклориста Володимира Гнатюка). Повість М. Коцюбинський написав внаслідок глибоких вражень від життя, звичаїв і обрядів, оригінальності мислення і світосприймання карпатських гуцулів.
Калитка скупий і лицемірний чоловік, який здатен до ризику, що підтверджується його аферою з фальшивими грішми. Метою його життя, як вже зрозуміло, є землевласництво. «Ох, земелько, свята земелько — Божа ти донечко! Як радісно тебе загрібати докупи, в одні руки… Приобрітав би тебе без ліку!», — казав Герасим. Прибігав до різних махінацій та шахрайства через жадібність. Наприклад, відмовлявся віддати обіцяний посяг під час одруження дочки.
Усе своє оточення будував на вигоді. Наймитів прирівнював до скота, казав: «…робітники та собаки надворі повинні буть», скупився їм, навіть, на шматок хліба. Своєму синові Роману шукав заможню жінку, кажучі: «мені треба невістку з приданим, з грішми» та зовсім зневажаючи почуття. Своє лицемірство Герасим яскраво проявляв у відносинах з дружиною. На людях поважав її, а наодинці лаявся. Через скупість відмовляв дати коней, підкріпляючи словами: «До церкви можна і пішки піти, тут недалеко — три верстви».
Отже, образ Герасима Калитки в українській літературі відіграє роль висміювання нездорової одержимості до грошей, зневажання оточуючих заради вигоди і шахрайства.
Ідея «Тіні забутих предків»: гімн природі, чистоті людських взаємин і почуттів; засудження бездуховного життя, обмеженого дрібними потребами й інтересами.
Объяснение:
Художній напрям, стиль: модерний твір, у якому яскраво простежується імпресіоністична манера подачі матеріалу.
Проблематика «Тіні забутих предків»:
гармонії людини і природи;
життя і смерті;
вічності й сили кохання;
протиборства добра і зла;
сенсу житія і щастя людини;
вірності й зради;
вірності кохання і деспотизму антигуманних звичаїв
Жанр: повість
Історія написання
У 1910 p., повертаючись з лікування в Італії, М. Коцюбинський на декілька днів зупинився в с. Криворівні на Гуцульщині (на за фольклориста Володимира Гнатюка). Повість М. Коцюбинський написав внаслідок глибоких вражень від життя, звичаїв і обрядів, оригінальності мислення і світосприймання карпатських гуцулів.