Головний герой - школяр Івась Бондарук, якого в класі прозвали Бурундуком через те, що він "щокастий" і не любить фізкультури. Наражаючись на постійні кпини однокласників, він вирішує вчинити щось незвичайне, щоб виділитися, і для цього намагається скористатися стародавнім фольклорним рецептом - вивести собі кишенькового чортика. У доступній для сучасної дитини формі, зокрема через пригодницький сюжет, повість художньо досліджує складні теми становлення юного характеру.
Перше видання вийшло 2012 року у видавництві «Грані-Т» в серії «Книготерапія». Художнє оформлення поетеси, художниці Ганни Осадко, післямова письменниці, казкотерапевта Катерини Єгорушкіної. Скорочена версія повісті у 2010 році була опублікована в дитячому журналі «Барвінок».
Книжка увійшла до короткого списку Книжкової премії «Дитяча Книга року ВВС-2012»; до престижного щорічного каталогу найкращих дитячих видань світу «Білі ворони 2013» (White Ravens 2013).
У 2015 р. у видавництві «Книжковий клуб «Клуб сімейного дозвілля» побачила світ книжка Івана Андрусяка «Закоханий Бурундук та інші розбишацькі історії», в якій опубліковано повість «Завдання з фізики» - нову історію про Івася Бондарука, головного героя повісті «Вісім днів із життя Бурундука».
Объяснение:
У 2017 р. у видавництві «Фонтан казок» в серії «Книжка про мене» вийшла книжка Івана Андрусяка «28 днів із життя Бурундука», яка включає повісті «Вісім днів із життя Бурундука» та «Завдання з фізики», а також нові оповідання про цього героя - «Креденс» і «Алхімік». Ілюстрації в коміксовому стилі знову виконала Ганна Осадко.
Народився Микола Кіндратович Вороний у 1871 році на Катеринославщині (тепер Дніпропетровська область) у заможній сім'ї ремісників, яка зберігала українські традиції. Батько був виходець з селян, був онуком кріпака, який свого часу зумів записатися до міщанського стану. Зате мати була з роду відомих українських діячів культури, до яких належав Прокіп Колачинский, ректор Києво-Могилянської академії. Мати передала маленькому хлопчику в спадок палку любов до української культури, народними звичаями, повір'ями, до української казки, пісні, легенди, а також до Кобзаря. Дитинство Миколи пройшло на Слобожанщині. З 80-х років Вороний навчається в училищі. Тут він знаходить себе - зближується з народниками, читає заборонену літературу. Його літературні смаки віддаляються від підліткового захоплення творами Жюля Верна і Майна Ріда. Разом з народовольцем Ерастовым Вороний організовує «Українську громаду». Його відразу ж виключають з училища з забороною вступу в університет і проживання у великих містах. Тим не менш, Микола, не довго думаючи, виїхав до Відня, потім до Львова, де спокійно продовжує своє навчання. Там він знайомиться з Франком, і навіть допомагає йому у виданні газет «Громадський голос», «Радикал». Потім стає актором, спочатку в театрі Крапивницкого, згодом працює в трупах Саксаганського, Васильєва. І навіть як актор мандрує містами та селами України та Росії. І в ці часи не залишає літературна творчість. В роки Громадянської війни Вороний виїхав за кордон. Тим не менш, він дуже переживає за долю України і в 1926 році повертається на Батьківщину. Здається, що все чудово, тим не менш, над поетом збираються чорні хмари. Знайшов він час повертатися! З-за доносів його виселяють з Києва, а потім засуджують на три роки сталінських таборів. Потім його доля невідома. Є свідчення, згідно яких Вороний ще довго перебував у в'язниці, а потім виїхав з Києва до Воронежа, де і помер в 1942 році. Але є інші факти: поет був розстріляний 7 червня 1938 року. Але повернемося до написання нашого твору. Звичайно, треба проаналізувати саму поему «Євшан-зілля». Вона нескладна для розуміння ідейно-образний зміст поеми лежить на поверхні. У цій поемі поет зачіпає проблему історичної пам'яті, уславлює борців і народних героїв, протестує проти національного і соціального гноблення. Через весь ваш твір має пройти одна-єдина думка про історичну пам'ять народу, про зв'язок її з минулим, сучасним. Особиста доля Миколи Вороного ніби відбилася в легенді-алегории про «Євшан-зілля». У висновку твору ваші міркування треба пов'язати з сучасністю. І протягом твору не забувайте про власні думки і враження.
Головний герой - школяр Івась Бондарук, якого в класі прозвали Бурундуком через те, що він "щокастий" і не любить фізкультури. Наражаючись на постійні кпини однокласників, він вирішує вчинити щось незвичайне, щоб виділитися, і для цього намагається скористатися стародавнім фольклорним рецептом - вивести собі кишенькового чортика. У доступній для сучасної дитини формі, зокрема через пригодницький сюжет, повість художньо досліджує складні теми становлення юного характеру.
Перше видання вийшло 2012 року у видавництві «Грані-Т» в серії «Книготерапія». Художнє оформлення поетеси, художниці Ганни Осадко, післямова письменниці, казкотерапевта Катерини Єгорушкіної. Скорочена версія повісті у 2010 році була опублікована в дитячому журналі «Барвінок».
Книжка увійшла до короткого списку Книжкової премії «Дитяча Книга року ВВС-2012»; до престижного щорічного каталогу найкращих дитячих видань світу «Білі ворони 2013» (White Ravens 2013).
У 2015 р. у видавництві «Книжковий клуб «Клуб сімейного дозвілля» побачила світ книжка Івана Андрусяка «Закоханий Бурундук та інші розбишацькі історії», в якій опубліковано повість «Завдання з фізики» - нову історію про Івася Бондарука, головного героя повісті «Вісім днів із життя Бурундука».
Объяснение:
У 2017 р. у видавництві «Фонтан казок» в серії «Книжка про мене» вийшла книжка Івана Андрусяка «28 днів із життя Бурундука», яка включає повісті «Вісім днів із життя Бурундука» та «Завдання з фізики», а також нові оповідання про цього героя - «Креденс» і «Алхімік». Ілюстрації в коміксовому стилі знову виконала Ганна Осадко.
В роки Громадянської війни Вороний виїхав за кордон. Тим не менш, він дуже переживає за долю України і в 1926 році повертається на Батьківщину. Здається, що все чудово, тим не менш, над поетом збираються чорні хмари. Знайшов він час повертатися! З-за доносів його виселяють з Києва, а потім засуджують на три роки сталінських таборів. Потім його доля невідома. Є свідчення, згідно яких Вороний ще довго перебував у в'язниці, а потім виїхав з Києва до Воронежа, де і помер в 1942 році. Але є інші факти: поет був розстріляний 7 червня 1938 року. Але повернемося до написання нашого твору. Звичайно, треба проаналізувати саму поему «Євшан-зілля». Вона нескладна для розуміння ідейно-образний зміст поеми лежить на поверхні. У цій поемі поет зачіпає проблему історичної пам'яті, уславлює борців і народних героїв, протестує проти національного і соціального гноблення.
Через весь ваш твір має пройти одна-єдина думка про історичну пам'ять народу, про зв'язок її з минулим, сучасним. Особиста доля Миколи Вороного ніби відбилася в легенді-алегории про «Євшан-зілля». У висновку твору ваші міркування треба пов'язати з сучасністю. І протягом твору не забувайте про власні думки і враження.