Усвоєму творі осип турянський показує на прикладі конкретних людей, до чого призводить війна. здорові, молоді хлопці, які могли б довго жити на благо собі, своїм сім’ям і навіть країні, були змушені віддати все своє життя війні і навіть померти не в заспокоєнні, а в муках. на жаль, так відбувається на війні дуже часто. на тлі страждань головних героїв свого твору осип турянський також показує і невисоку вартість інших аспектів життя людей. сьогодні, як ніколи раніше, в житті людини важливі гроші. уявіть, чи будуть вони потрібні, якщо завтра вибухне війна? якщо вас візьмуть в полон, а потім, втікши з нього, вам доведеться йти по жахливого холоду без надії на порятунок? навіщо взагалі в такій ситуації потрібні гроші? відповідь на це питання дали герої розглянутого мною твори. вони розпалили грошима багаття. їм необхідно було врятуватися, а обставини склалися таким чином, що гроші могли знадобитися тільки в якості речі для розпалювання багаття. цим прикладом осип турянський показує всім своїм читачам відносність життя у нашому світі. необхідно завжди пам’ятати, що те, що сьогодні корисно і потрібно, завтра може повністю знецінитися. важливо залишатися людиною, адже в найскладніших обставинах визначальну роль відіграє далеко не фінансовий ресурс, а характер і душа. все вищезгадане якоюсь мірою характерно і для мистецтва. про яке мистецтво може йти мова в таких складних обставинах? дещо інше місце у творі осипа турянського відведено почуттям. люди стають більш чутливими в ті моменти, коли розуміють, що життя їх незабаром може обірватися. головні герої твору саме це і відчувала, а тому стали згадувати своїх рідних і близьких і різні життєві ситуації з ними. при цьому варто зазначити, що напередодні швидкої смерті люди можуть відчувати почуття негативного, ненависного характеру, що може підштовхнути їх до якихось нелюдських вчинків. варто визнати, що головні герої твору були позбавлені всього цього – вони вели себе дуже гідно , хоч і розуміли, що можуть, наприклад, вбити когось одного і вижити завдяки цьому. вони не стали цього робити, дочекавшись, поки найслабший помре природним чином. як мені здається, задумка автора полягала в тому, щоб показати, наскільки все, крім людських якостей, відходить на другий план, коли людина стикається з перспективою швидкої смерті. у такі моменти дуже складно не позбутися свого звичайного вигляду і головні герої твору повинні стати прикладом для кожного читача.
Федько - дитячий отаман. він постійно знаходитьсобі якісь пригоди: то шибку розіб"є, то око товаришеві підіб"є, то змія в хлопців забере. але, незважаючи на розбишацький характер, автор показує його чесним, справедливим, сміливим, благородним. вражає сміливість федька, коли він, не роздумуючи, кинувся рятувати толю з льодового полону. він ніколи не видавав своїх друзів. душа в федька була прекрасною, чесною і порядною. мені подобається федько своєю хоробрістю, благородством, правдивістю, сміливістю, готовністю прийти на у скрутну хвилину. шкода, що він помер, а безсердечний толя живе
