Напишіть висловлювання про один з художніх творів , які ви прочитали.Яке враження ви отримали ? Як у ньому виявляється індивідуальність автора ? Думку обґрунтуйте .
Серед кращих винаходів людства поезія займає почесне місце. скільки століть люди намагаються розумом пояснити чудо поезії! чому вірші здатні чарувати, підбадьорювати, надихати на подальшу боротьбу? або, навпаки, заспокоювати, зцілювати душу. як вдається поетам так глибоко проникати в людські почуття? так ніжно розповідати про кохання та гостро — про нанависть та ревнощі? дотепер немає відповіді на питання, в чому секрет поетичних чарів. поезія залишається загадкою. тим більше вона вабить читачів. навіть тот, хто кричить: “не люблю віршів всіляких поетів! ”, мабуть, просто не читав шедеврів. інакше обов'язково знайшов би собі поетів до душі. я вважаю, що мені поталанило, тому що я розумію та люблю поезію. ну, звичайно, не всю. бувають і погані вірші. до того ж смаки людей різноманітні, як і поетичні твори. мені ближче сучасні поети. зараз читати нові вірші є інтернет. часто знаходжу там твори, які подобаються. імен авторів я потім, мабуть, не . а от поезії залишаються в пам'яті. звичайно, я люблю українську класичну поезію. справжнім генієм є тарас шевченко, і рівних йому немає. дуже ніжна та водночас бунтівна, сильна поезія лесі українки. “ще не було епохи для поета, але були поети для епох” - ці слова точно про них написала ліна костенко. також прекрасна лірика максима рильского та володимира сосюри. а які чудові вірші про кохання писав наш поет павло тичина! читаєш та відчуваєш, що вони неначе торкають струни серця. “поезія — це завжди неповторність, якийсь безсмертний дотик до душі”. ці рядки належать вже згаданій українській поетесі — ліні костенко. вони якраз спі з моїм відчуттям поетичних творів.
Розповідь у творі ведеться від імені головного героя - хлопчика михайлика .це сам автор михайло панасович стельмах у дитячі роки. дитинство письменника розповідається у творі "гуси - лебеди летять" . михайло розповідає про своє життя і переживання, про своє ставлення до всього , що він баче навколо , свідком й участником чого доводиться бути йому самому. з великою любов,ю та пошаною герой описує людей , які прищепили йому любов до праці, книги, добра й краси в житті: це батько та мати , бабуся з дідусем, дядько себастьян. ці необразовані, бідні люди мали найголовнішу коштовність - великі души й добрі серця.
