Не знаю, які пунки літературного паспорта пропонують у Вас. але можливо з цього щось пригодиться
Автор твору - Емма Андієвська
Назва твору - «Казка про яян»
Рік видання – частина казок видана збіркою у 2000 р, а частина у 2006 р.
Жанр – казка-притча
Літературний рід - епос
Тема – зображення казкової історії, у якій звичайний пастушок потрапляє у чарівне місто, населене лише яянами - дуже егоїстичними і байдужими до інших людьми
Головна ідея – засудження людського егоїзму, байдужості до інших. тих, хто знає лише власне «Я», а також оспівування доброти, прагнення надати до тому, хто її потребує.
Сюжетні лінії їх дві - 1) пригода пастушка в місті Яян, розповідь про жителів цього міста 2) історія життя дідуся, який ще юнгою потрапив в місто Яян
Композиція – Твір невеличкий за обсягом і всі події у ньому розвиваються досить швидко. За короткий час пастушок не лише потрапляє у чарівне місто, але й знайомиться з життям його жителів, з дідусем, який розповідає йому свою історію, дізнається таємницю про те, як можна вийти з міста. Хлопець не лише сам виходить з міста, але й пропонує до дідусеві.
Експозиція : пастушок, який пас кіз, випадково падає в провалля.
Зав’язка : хлопець опиняться в місті яянів.
Розвиток дії: досить швидко хлопець з подивом помічає, що ніхто не звертає на нього ніякої уваги і навіть не відповідає на запитання. Лише один дідусь вступає з ним у бесіду і розказує, що вони знаходяться у такому місті, з якого ще ніхто не виходив, тому що кожен возвеличує лише своє «Я» і ніхто не пам’ятає слова «Ти».
Кульмінація : дідусь відкриває пастушку таємницю про чарівні брами цього міста, якщо до них звернутися з чарівним словом «Ти». Хлопець пропонує дідусеві вийти разом з ним з цього міста і бути йому за рідну людину. Чарівне слово дійсно вперше відкриває браму і хлопець з дідусем назавжди покидають місто.
Розв’язка: хлопець опиняється серед рідних і знайомих йому скель, але замість дідуся на плечах у нього виявляється мішок із самоцвітами.
Проблематика: протиставлення егоїзму і альтруїзму, особистого і суспільного, доброти і бездушності
Раніше мені було невідомо, що існує такий пісенний жанр, як коломийка. Навіть це слово було для мене новим. Про ці твори я довідався на уроці української літератури, а потім знайшов записи коломийок в Інтернеті й послухав цілу низку коломийок. Виявилося, що цей пісенний жанр збагачується й сьогодні. А до коломийок не байдужі й відомі українські виконавці, наприклад, співачка Руслана, гурт "Мандри" та інші.
Отже, коломийки — це коротенькі дворядкові пісеньки, що можуть виступати як приспівки до танцю або існувати незалежно від нього. Часто вони об'єднуються у в'язанки, які часто не мають сталого змісту: "Ой співанки-коломийки, в'язанку з них в'яжу, як попросять заспівати, я ся не відкажу". Дуже здивувало мене те, що коломийки виникли дуже давно: перші відомі нам записи належать до XVII сторіччя, але є документальні свідчення про їхнє існування ще в давніші часи! Назва вказує на місце виникнення: місто Коломия Івано-Франківської області. Певну спільність із коломийками мають пісеньки, які поєднують спів із танцем у колі, — сербські "коло", чеські "до колочка", болгарський "хоро".
Відповідь:
Не знаю, які пунки літературного паспорта пропонують у Вас. але можливо з цього щось пригодиться
Автор твору - Емма Андієвська
Назва твору - «Казка про яян»
Рік видання – частина казок видана збіркою у 2000 р, а частина у 2006 р.
Жанр – казка-притча
Літературний рід - епос
Тема – зображення казкової історії, у якій звичайний пастушок потрапляє у чарівне місто, населене лише яянами - дуже егоїстичними і байдужими до інших людьми
Головна ідея – засудження людського егоїзму, байдужості до інших. тих, хто знає лише власне «Я», а також оспівування доброти, прагнення надати до тому, хто її потребує.
Сюжетні лінії їх дві - 1) пригода пастушка в місті Яян, розповідь про жителів цього міста 2) історія життя дідуся, який ще юнгою потрапив в місто Яян
Композиція – Твір невеличкий за обсягом і всі події у ньому розвиваються досить швидко. За короткий час пастушок не лише потрапляє у чарівне місто, але й знайомиться з життям його жителів, з дідусем, який розповідає йому свою історію, дізнається таємницю про те, як можна вийти з міста. Хлопець не лише сам виходить з міста, але й пропонує до дідусеві.
Експозиція : пастушок, який пас кіз, випадково падає в провалля.
Зав’язка : хлопець опиняться в місті яянів.
Розвиток дії: досить швидко хлопець з подивом помічає, що ніхто не звертає на нього ніякої уваги і навіть не відповідає на запитання. Лише один дідусь вступає з ним у бесіду і розказує, що вони знаходяться у такому місті, з якого ще ніхто не виходив, тому що кожен возвеличує лише своє «Я» і ніхто не пам’ятає слова «Ти».
Кульмінація : дідусь відкриває пастушку таємницю про чарівні брами цього міста, якщо до них звернутися з чарівним словом «Ти». Хлопець пропонує дідусеві вийти разом з ним з цього міста і бути йому за рідну людину. Чарівне слово дійсно вперше відкриває браму і хлопець з дідусем назавжди покидають місто.
Розв’язка: хлопець опиняється серед рідних і знайомих йому скель, але замість дідуся на плечах у нього виявляється мішок із самоцвітами.
Проблематика: протиставлення егоїзму і альтруїзму, особистого і суспільного, доброти і бездушності
Пояснення:
Раніше мені було невідомо, що існує такий пісенний жанр, як коломийка. Навіть це слово було для мене новим. Про ці твори я довідався на уроці української літератури, а потім знайшов записи коломийок в Інтернеті й послухав цілу низку коломийок. Виявилося, що цей пісенний жанр збагачується й сьогодні. А до коломийок не байдужі й відомі українські виконавці, наприклад, співачка Руслана, гурт "Мандри" та інші.
Отже, коломийки — це коротенькі дворядкові пісеньки, що можуть виступати як приспівки до танцю або існувати незалежно від нього. Часто вони об'єднуються у в'язанки, які часто не мають сталого змісту: "Ой співанки-коломийки, в'язанку з них в'яжу, як попросять заспівати, я ся не відкажу". Дуже здивувало мене те, що коломийки виникли дуже давно: перші відомі нам записи належать до XVII сторіччя, але є документальні свідчення про їхнє існування ще в давніші часи! Назва вказує на місце виникнення: місто Коломия Івано-Франківської області. Певну спільність із коломийками мають пісеньки, які поєднують спів із танцем у колі, — сербські "коло", чеські "до колочка", болгарський "хоро".
Объяснение: