Напишіть письмовий твір "Безсмертя і добро, вічність і краса - основа життя людини на землі" (за вивченими творами В.Нестайка, Я.Стельмаха або Л.Воронинитз цитатами з творів)

Объяснение:

1.Що найбільше любив робити Михайлик з мамою?(Садити в городі)

2.Яка була головна слабкість в головного героя?(Читання)

3.Що було великою розкішшю для Михайлика?(Сапоги)

4.Звідки Михайлик знав,що навіть сам Бог за плугом ходить? (Зі щедрівок)

5.Чому мати забороняли Михайликові читати?(Шкідливо впливають на розум її дитини)

6.Що робили на селі з відьмою?(Відрубували руку)

7.Що на думку Михайлика може відлякати нечисту силу?(Спів півнів)

8.На що Михайлик віміняв на ярмарку книжечку "Три торби реготу"?(крашанки 5 шт.)

9.Що єдине гарне мав Юхрим ?Бабенко(почерк)

10.З ким Михайлик потовкавсь крашанками під церквою?(З хлопчиком Іваном)

11.Назва книги,яка була у Юхрима?(Пригоди Тома Сойєра)

12.Що попросив Юхрим Бабенко в Михайлика за книгу?(4 стакани гарбузового насіння)

Цитати:

"Вона перша в свiтi навчила мене любити роси, легенький ранковий туман, п'янкий любисток, м'яту, маковий цвiт, осiннiй гороб i калину, вона першою показала, як плаче од радостi дерево, коли надходить весна, i як у розквiтлому соняшнику ночує оп'янiлий джмiль."

"І так мені хочеться піти в лісову далечінь, побачити з якогось незнайомого берега отих, наче зі срібла вилитих, лебедів, подивитись на їхні співучі крила, що в теплому ірію захопили весну та й принесли нам»

3)"Казка вкладає в мої уста оте слово, до якого дослуховуються земля і вода, птиця в небі й саме небо…».

4)«Якось я швидко, самотужки навчився читати, і вже, на свої дев'ять років, немало проковтнув добра і мотлоху, якого ще не встигли докурити в моєму селі».

5)

"Тут головне ні в чому їй не перечити — ні словом, ні очима, а тільки сумно похнюпити голову, повинитись трохи, а далі зненацька запитати про таке, що одразу б набакирило материні думки на щось інше».

У "Повісті"під 1051 роком говориться,що якийсь чоловік з міста Любеча,що на Чернігівщині,відправився у Грецію ,де був пострижений у ченці під ім"ям Антонія.Після чого повернувся на батьківщину і опинився в Києві.Тут після довгого блукання монастирями,поселився у печері.Незабаром до відлюдника почали збиратися ченці,їх уже було12.Антоній подався на другу гору и вікопав собі печеру.Залишена Антонієм чернеча грома розросталася.З часом її ігумен звернувся до князя Ізяславя Ярославовича,щоб князь віддав їм гору.Князь задовільнив це прохання і ченці побудували там монастир зцерквою,келіями.За твердженням це і був початок монастиря,а оскільки вони жили в печері то і прозвався він печерський.Пізніше його переіменували в Києво-Печерський.