Напишіть есе за творами Т.Шевченка “Катерина”, “Наймичка”.
Мати Катерина й мати Наймичка - два варіанти доль дівчат-покриток: одна кінчає життя самогубством, не думаючи про майбутнє дитини, інша ж присвячує ціле життя служінню сину, тим самим позбавивши себе права на особисте щастя. Яка мати, на Вашу думку, ідеальна і чи існує вона?

Эссе должно соответствовать уровню 9 класса. Постарайтесь написать хотя бы страницу. Предпочтительно в печатном виде

Більшість людей нашої країни та й усього світу песимісти або реалісти, але оптимістьв мало. Дуже мало людей вірять в диво та в те що все в них буде добре! Але це неправильно адже потрібно завжди сподіватись на краще . Надія помирає останньою !

Саме перше , що потрібно зробити щоб стати оптимістоп - це повірити , що добро завжди виграє , полюбити себе та інших . Адже без кохання життя сіра та будене...

А взагалі кожен в глубині душі оптимість, адже завжди сподіваєшся на краще . Просто потрібно розвинути у себе це відчуття і все буде добре !

Реалі́зм (лат. realis — «суттєвий», «дійсний»,;— «річ») — стиль і метод у мистецтві й літературі. У мистецтві й літературі реалізм прагне до найдокладнішого опису явищ, без ідеалізації. Проте поняття реалізм дуже широке: реалістичним можна назвати монументальне єгипетське мистецтво, але реалістами є й митці, які з фотографічною точністю копіюють природу. Популярність реалізму зумовлена загальною доступністю і зрозумілістю його мистецьких засобів, тому його тенденції в українському мистецтві проявлялися за кожної доби, і як стиль він актуальний понині.

Визначальні риси реалізму

раціоналізм, раціоцентричний психологізм (ототожнення психіки і свідомості, недооцінка позасвідомих процесів);
правдиве, конкретно-історичне, всебічне зображення типових подій і характерів у типових обставинах при правдивості деталей;
принцип точної відповідності реальній дійсності усвідомлюється як критерій художності, як сама художність;
характер і вчинки героя пояснюються його соціальним походженням та становищем, умовами повсякденного життя;
конфліктність (драматизація) як сюжетно-композиційний б формування художньої правди;
вільна побудова творів;
превалювання (перевага) епічних, прозових жанрів у літературі, послаблення ліричного струменя мистецтва;
розв'язання проблем на основі загальнолюдських цінностей
—---
Рома́н соціа́льно-побуто́вий — основний різновид реалістичного роману.
Для нього характерна ідеологізація приватного життя, побуту персонажів. Письменники-реалісти, передовсім французькі реалісти Стендаль, Оноре де Бальзак, Флобер Гюстав, англійські Чарлз Діккенс і Вільям Теккерей — розсувають сюжетні рамки й до особистісного, долучають сцени й епізоди, що охоплюють життя усього суспільства та епохи. Соціально-побутовий роман часто відтворює конфлікт між людиною та суспільством і в такий б намагається розв'язати його або констатує неможливість усунення конфлікту (Іван Тургенев, Лев Толстой, Іван Нечуй-Левицький, Панас Мирний та ін.).