Головним героєм оповідання Анатолія Дімарова «Тирлик» є маленький хлопчик років чотирьох-шести. Невідомо, звідки з’явилося у нього це прізвисько, але скоріш усього, так його прозвали ще тоді, коли він був зовсім маленьким і не вмів вимовляти звук «р». У Тирлика була мама, але вона жила далеко від нього і тому виховували малого бабуся і дідусь, з якими він жив на маленькому хуторі, де окрім Тирлика, дітей зовсім не було. Тому товаришувати хлопчикові доводилося з бабусями і дідусями, які разом з його родиною жили на цьому
Головним героєм оповідання Анатолія Дімарова «Тирлик» є маленький хлопчик років чотирьох-шести. Невідомо, звідки з’явилося у нього це прізвисько, але скоріш усього, так його прозвали ще тоді, коли він був зовсім маленьким і не вмів вимовляти звук «р». У Тирлика була мама, але вона жила далеко від нього і тому виховували малого бабуся і дідусь, з якими він жив на маленькому хуторі, де окрім Тирлика, дітей зовсім не було. Тому товаришувати хлопчикові доводилося з бабусями і дідусями, які разом з його родиною жили на цьому
Объяснение:
Відповідь:
Особові займенники: Ми вольні люди і не знаємо ніякого пана.
Присвійні займенники: Ми сказали тобі, що не признаємо права твого над нами, а особливо права на нашу землю.
Вказівні займенники: Сей ланцюг — то наш руський рід, такий, який вийшов з рук добрих, творчих духів.
Питальні займенники: Хто ти, і хто прислав тебе сюди з такими вістями?
Зворотний займенник: Кождий дбає тільки про себе, не розуміючи того, що таким робом роздроблюються їх сили, ослаблюється громада.
Заперечні займенники: Зате частіше лучалися каліцтва, рани, на які, певно, ніякий знахар не вмів так скоро і так гарно зарадити, як Захар Беркут.
Пояснення: