«Маруся» Григорій Квітка-Основ’яненко історія написання Джерела для написання повісті «Маруся» • Дійсність українського села ХVІІІ — початку ХІХ ст. • Народна творчість: українські балади, ліричні, весільні пісні, фольклорні мотиви (любові, розлуки, смерті закоханих). Від народної поезії — образність повісті, від казки й переказу — її розповідний стиль. • Герої твору «писані з натури без будь-якої прикраси і відтушовування». • Майстерність у виписуванні українських краєвидів у повісті. Історія створення повісті «Маруся» Повість надрукована повністю у 1834 році у книжці «Малоросійських повістей…». Вона стала першим і найпопулярнішим твором серед сентиментальних повістей Квітки. «Маруся» була написана як аргумент того, що українською мовою можна описати глибокий і складний світ людських почуттів і філософських переконань. Над текстом повісті письменник працював багато — як ні над одним зі своїх творів. Переробляв окремі місця, додавав чи змінював епізоди, портрети й пейзажі, шліфував мову. Дуже згодилися давні й нові записи прислів’їв, приказок, весільних пісень, похоронних голосінь. Надто хвилювався Григорій Федорович за долю своєї «Марусі», як її сприйме читач? Чи не знайдуться хулителі й недоброзичливці, які почнуть кепкування з нашої мови? Адже багато хто з «учених» та «освічених» вважав, що українською мовою крім лайки й жартів, нічого не можна створити. Та побоювання_автора були марні: повість справила велике враження на читача з народу і передової інтелігенції. Перекладена самим автором російською мовою і надрукована в журналі «Современник», вона і в Росії користувалася великою популярністю.
Цитатна характеристика образу головного героя "По дорозі в казку":
° Світовідчуття: "З метою жить не те, що без мети. Мета знімає з плеч вагу велику і крила нам легкі дає. Сліпі з метою йдуть, як зрячі";
° Про свою душу: "А скільки всі оці, що завжди сплять, накидали каміння в не!... О, чом я не такий міцний душею, як вони?!...а я слабкий. Мене стрілою ране навіть погляд злий..."
°Цілеспрямованість дозволила знайти йому те, чого так шукав: "Брати мої! Я радість вам приніс велику. Я радість вам приніс! Сам Бог навів мене, брати мої, на стежку". °Намагається вивести люд: "I я вас поведу до світлої мети— тропа веде до неї."
°Plшучість: "Коли злякались ви, я сам піду з надією за руку!"
Цитатна характеристика образу юрби "По дорозі в казку":
°Байдужість: "Привикнуть до всього можна". °Небажання щось шукати, змінювати, лінь: "Та ти кажи: мий лежачи почуємо".
° Він про їхню душу: "У іх душа як кремінь: б'єш крицею по ній, а з неї iскри ллються".
°Не життя, а виживання: "На те живемо, щоб вік дожити".
Цитатна характеристика образу головного героя "По дорозі в казку":
° Світовідчуття: "З метою жить не те, що без мети. Мета знімає з плеч вагу велику і крила нам легкі дає. Сліпі з метою йдуть, як зрячі";
° Про свою душу: "А скільки всі оці, що завжди сплять, накидали каміння в не!... О, чом я не такий міцний душею, як вони?!...а я слабкий. Мене стрілою ране навіть погляд злий..."
°Цілеспрямованість дозволила знайти йому те, чого так шукав: "Брати мої! Я радість вам приніс велику. Я радість вам приніс! Сам Бог навів мене, брати мої, на стежку". °Намагається вивести люд: "I я вас поведу до світлої мети— тропа веде до неї."
°Plшучість: "Коли злякались ви, я сам піду з надією за руку!"
Цитатна характеристика образу юрби "По дорозі в казку":
°Байдужість: "Привикнуть до всього можна". °Небажання щось шукати, змінювати, лінь: "Та ти кажи: мий лежачи почуємо".
° Він про їхню душу: "У іх душа як кремінь: б'єш крицею по ній, а з неї iскри ллються".
°Не життя, а виживання: "На те живемо, щоб вік дожити".