Написати власне висловлювання на УКРАЇНСЬКІЙ МОВІ! з приводу розуміння тези " Виховання поваги до життя-подвигу славетної українки.Переконання,що за будь-яких обставин потрібно зберігати стоїцизм духу.Усвідомлення духовної цінності неоромантичного світогляду.Розуміння того,що любити«слово у вірші» - могутній засіб впливу на духовність, інтелект людини. Розвиток естетичного смаку. Усвідомлення кохання як життествердного почуття, творчої сили, що стимулює духовне піднесення, збагачення, розквіт людини. Уміння бачити переваги високої духовності над буденністю».
Характеристика образу Михайлика.
Михайлик – головний персонаж автобіографічної повісті «Гуси-лебеді летять». Таким чином автор згадує своє дитинство, коли йому було приблизно десять років.
Михайлик – нащадок колишніх кріпаків, адже «народились мої дід та баба ще кріпаками, побралися уже вільними». Родина була бідна, проте дружня, трудолюбива та людяна, коли «недобре слово з їхніх уст не торкнулося жодної людини». Хлопчик з дитинства зазнав нужди, але це не зчерствило його дитячу душу. Працьовита родина хлопчика завжди жила по-совісті, дід Дем'ян заслужив неабияку повагу від односельців. Спілкування з дядьком Себастьяном, Любою теж залишило добрий слід в душі хлопця. Попри усі материні причитання чи «духопелики», Михайлик відчував любов та піклування до себе з боку рідних. Дід залюбки зробив йому власними руками іграшку, недоспаними ночами мати просила кращу долю для сина, батько в холодну пору носив хлопчика на руках до школи, навіть корову-годувальницю бідній селянській родині довелося продати, аби хлопець міг продовжити своє навчання.
В автобіографічній повісті автор уникає свого портрету, але з окремих фрагментів (ноги несуть, кучерява голова, мама називає клаповухим, схожість з вітряком, воєнний тривожний час для родини з нестатками) можна зробити висновок, що Михайлик – це спритний та завзятий хлопчик худорлявої статури.
Михайлик добрий, працьовитий, милосердний, щедрий, кмітливий, наполегливий, здібний, товариський. Допитливість Михайлика часто проявлялась у розмовах з дідусем Дем'яном, дядьком Себастіяном. Багата творча уява зміцнювала єдність природи та душевного дитячого світу. Звичайно, як і всі діти, любив побешкетувати, бо розбив ночовки на ковзанці, без дозволу заради книжки взяв з дому гарбузове насіння, хитро намагається уникнути материних докорів.
Його гарні риси характеру відбилися у багатьох роздумах та вчинках. «Охоче допомагаю дідусеві, пасу нашу вреднючу коняку, рубаю дрова, залюбки гострю сапи, люблю з мамою щось садити або розстеляти по весняній воді і зіллю полотно, без охоти, а все-таки потроху цюкаю сапкою на городі і не вважаю себе ледащом», - так згадує про себе автор. Здібний хлопець у дев'ять років самотужки навчився читати. На жаль, без учительської поради, «немало проковтнув добра і мотлоху», коли казки навчили фантазувати, пробудили творчу уяву, натомість інші породжували дитячі страхи. Мова персонажа колоритна та дотепна, багата на влучні вислови, приказки, гумор. Він не лицемірить, не підлещується перед поповичем чи Юхримом Бабенком. Товариський хлопець швидко заприятелював з дівчинкою Любою, яка зі співчуттям поставилась до нього після смерті дорогих дідуся та бабусі. Адже теж був добрим, небайдужим та милосердним. Не в гарбузового насіння для голодних жебраків з Херсонщини, щедро ділився горохом зі зголоднілими однокласниками під час вистави. Коли мати забрала каганець, проявив кмітливість, щоб уночі продовжити улюблене заняття – читання книжки. За жагу до навчання, старанність та наполегливість Михайлик отримав похвалу перед батьками від учительки. «Міг похвалитися, що мама одразу має школяра не першої, а другої групи».
Образ Михайлика переконує, що за будь-яких обставин треба залишатися людиною, не загубити милосердя та доброту, вірити у краще майбутнє і наполегливо йти до нього.
Объяснение:
ответ:1. Про що автор повісті зазначає: «У долині, на виднокрузі, сіріло щось широкою смугою і розливалось з пітьми»? а) Ліс; б) Чорне море; в) левада; г) Дунай. 2. Переховуючись у яругах, втікачі очікували: а) румунів; б) перевожчиків; в) козаків; г) коли буде дощ. 3. Чому втікачі, переховуючись, раптом погасили вогнище? а) Вже добре зігрілись; б) напекли картоплі; в) почули кінський тупіт; г) хтось чужий кричав у темряві. 4. Тікаючи з неволі, Іван в дорозі пристав до Остапа через те, що вони: а) були з одного повіту; б) разом колись збирали панський урожай; в) мали спільних родичів; г) знали один одного ще з дитинства. 5. Якою була причина того, що Іван вирішив залишити рідне село? а) Не хотів працювати на пана; б) від голоду; в) через свою жінку; г) виявив бажання вирушити на пошуки кращого життя. 6. Що вразило втікачів, коли вони переховувалися в комишах? а) Крик ворони; б) сяяння трьох вогників; в) вий вовка; г) хлюпіт води. 7. Тікаючи від охорони, Остап із Соломією нагадували: а) сполоханих птахів; б) тварин, яких цькували собаками; в) листячко, що тріпотіло від сильного вітру; г) тремтіння людей перед бурею. 8. Річка, за якою знаходиться Туреччина: а) Прут; б) Дунай; в) Ворскла; г) Знам’янка. 9. Що робили Остап із Соломією для того, щоб переправитися через річку? а) Латали свій одяг; б) готували зброю; в) майстрували пліт; г) ремонтували човен.10. Через що Остапа пов’язали турецькі жовніри? а) бо він вважався біглим; б) через циган; в) оскільки ухилявся від сплати податків; г) за вказівкою зрадника. 11. Для чого Соломія потрапила на базар? а) За наказом хазяїна; б) купити одяг Остапу; в) придбати коханому нове взуття; г) найнятися на роботу. 15. Щоб знайти Остапа, Іван порадив Соломії звернутися до: а) інших циган; б) міграційної служби; в) багатого болгарина; г) поліцейської дільниці.
1г 2б 3в 4а 5в 6в 7б 8а 9в 10б 11б 12г
Объяснение: