Написати відповіді на питання до твору "місце для дракона" 1.що спонукало князя люботина відновити військо ? 2.яку чудову новину приніс князеві воєвода ? 3.яким чином було вирішино дістати дракона з печери ? чи довели діло до кінця ? 4.що спонукало лавріна піти на бій з драконом ? як він ставився до князів ?
Жанр — ліричний вірш.
Провідний мотив твору — письменниця звертається до музи за порадою, як жити, коли навколо самі пущі, кручі, темні води, шляхів нема, поплутані стежинки йдуть у безвість.
Римування: білий вірш.
Віршовий розмір: п’ятистопний ямб. Композиція твору. Твір побудовано у вигляді великого монологу, наповненого риторичними питаннями та риторичними окликами. Вірш зримо поділяється на чотири частини, яким можна дати заголовки із тексту:
1. «Стій, серце, стій! не бийся так шалено». 2. «Дивись: навколо нас великі перелоги…» 3. «Куди мені податись у просторі?»
4. «Барвисті крила широким помахом угору здійнялись…»
Образи твору. Вірш має виразно автобіографічний характер, а тому в ньому головний образ — це сама поетеса. У творі згадується муза, яка має спрямувати творчість поетеси, стук сокири в пущі, орлиний клекіт, камінь, що зривається з кручі й падає у воду зневіри, викликаючи круги тремтячі. «То be or not to be?..»
ХУДОЖНІ ЗАСОБИ:
епітети: «порожній простір», «муза винозора», «очі безсмертні», «великая порада», «великі перелоги», «поплутані стежинки», «дикі пущі», «високі кручі», «темні, тихі води», «орлиний клекіт», «круг тремтячий», «дикі нетрі», «простор безмежний», «ясна блискавиця», «золотий вінець», «барвисті крила»;
метафори: «не літай так буйно», «не бий крильми», «стежинки йдуть на безвість», «тихі води все стоять мовчазно», «з ліри скувати рало», «струнами крила прив’язати», «в диких нетрях пробивать дорогу», «вхопити з хмари ясну блискавицю», «злинути орлицею високо», «зірвати з зірки золотий вінець», «запалати світлом опівночі»;
риторичні звертання: «стій, серце, стій», «вгамуйся, думко», «ти, музо винозора, не сліпи», «скажи мені, пораднице надземна», «мовчиш ти, горда музо», «о чарівнице, стій»;
асонанс: «і дикі пущі, і високі кручі, і темні, тихі води»;
порівняння: «світло миттю згасне, як метеор», «я впаду, неначе камінь».
ответ:
нас людей руйнуть слова від тих від кого мі це не хотіл б чути,це наші рідні. але іноді таке трапляється ,що вони нас кривдять цим .
объяснение:
буває так що вони навіь цього і не помічвють але ми встрачаемо віру в себе . це все йде з дитинста ,коли ти щось не зрозумів на уроці а вчителька ора на теб при всіх , агов! зупинись ! так не треба робити ти не знаеш кім буде вона чи він а ти вже принижуєшь при всіх це боулінг! потім ця маленька дитина стає дорослою , воно памята як вчителька казала,
-ти нічого не вмієш! не розуміеш! не будеш вчится будеш двірником првцювати
і ось дитина уже доросла а вона не впевнена у собі , а чому
томущо її в дитинстві зруйнували цими словами. не будьте такими
ви не знаєтее ким буде дитина але вже руйнуете життя словами .