Привіт, анно! - здрастуй, тетяно! - анно, чому ти така засмучена? - у цьому сірому світі мене ніхто не розуміє, усі засуджують за те, що я не така, як інші. - але чому? ти ж така добра, щира, яскрава! за що ж так люди не люблять десятирічну дівчинку? - мені здається, за те, що я приношу радість у буденний світ. - не засмучуйся, я тебе розумію. - дякую. - до речі, я знаю, як підняти тобі настрій! ми будемо робити кольорових мишей. - але за це мене й не люблять дорослі, а найбільше – мій сусід. - ну й що! тобі ж це подобається? тож почнімо! - я згідна. - і нехай ці миші розлетяться по всьому світу, і тоді в кожній оселі буде трішки щастя й веселощів! - дякую за підтримку! почнімо!
2.1. виразне й усвідомлене читання вірша. 2.2. тема: зображення ліричного героя, якого ангел на плечі намагається уберегти від зла, жорстокості, лиха. 2.3. ідея: возвеличення янгола, який є оберегом кожної людини. 2.4. основна думка: янгол-охоронець — це те, що повинен мати автор поезії, будь-яка людина. 2.5. жанр: філософська лірика, старосвітська . 2.6. віршований розмір: хорей. 2.7. художні засоби поезії. порівняння: «йде лелійно, як дитя». епітети: «вуста гарячі», «вітер вировий», «янгол ледь живий», «сірий маятник життя», «ірод моровий». метафори: «виє ірод», «вітер віє», «маятник бухка», «не дихає свіча», «вуста дрижать». повтори: «йде і йде», «при господній при свічі», «із янголом на плечі».
