Своеобразным выражением авторской мысли об объединении Руси является образ киевского князя Святослава, двоюродного брата Игоря и Всеволода. В образе Святослава автор воплощает идеал мудрого, могучего правителя Русской земли.Он скорбит о потерпевших поражение Игоре и Всеволоде и упрекаетрусских князей за то ,что они ему "не в " в правлении Русью, сохранении ее единства и могущества.Сон Святослава, его «Золотое слово» можно назвать композиционным центром «Слова...». Святослав изображен могущественным, грозным и мудрым: «О мои дети, Игорь и Всеволод!.. Без чести ведь кровь поганую пролили... Но вот зло — князья мне не в худо времена обернулись».
Образ Ігоря. Ігор Святославич, руський князь,- головний персонаж твору "Слово про похід Ігорів". Він дуже любить свою батьківщину, готовий віддати за неї життя, бо для нього смерть краща за полон. Він так і каже: "Лучче ж бо потятим бути, аніж полоненим".
Ігор - горда, відважна, мужня і чесна людина. Всеволод і Святослав називають Ігоря «сміливим соколом», тобто підкреслюють його хоробрість. Він не злякався затемнення сонця - страшного знаку, і вирушив у похід, що для людини того часу дуже сміливий вчинок - інша справа, що закінчився похід невдало.
Ігор також має неабияку харизму, бо зміг повернути назад тисячі воїнів, що відступали, щоб до оточеному половцями брату Всеволоду. Ігор відноситься до своєї дружини, як к братам, і вважає, що доля у них єдина. Він каже, що з ними хоче "голову свою положити або напитися шоломом з Дону». З іншого боку, Ігор буває необачним та запальним, схильним до поспішних вчинків, що призвело до поразки і полону.
Але навіть попавши у неволю, Ігор не зламався, обміркував, як зможе втекти і втік з полону. Це означає, що Ігор - розумна людина.
Образ Святослава.
Київський князь Святослав - видатний державний діяч, видатний полководець, якого "вихваляють німці і венеційці, греки і морава". Незадовго до описаних у "Слові..." подій Святослав розгромив орди половців своїми «сильними полками і харалужними мечами».
Святослав - благородна людина і справжній патріот, що піклується про долю рідної землі. Святослав страждає через те, що напади кочівників та князівські міжусобиці спустошують Русь. Святослав звертається до інших князів з закликом помститися «за землю Руськую, за рани Ігореві, сміливого Святославича».
Святослав розуміє: щоб зміцнити Київську державу, зробити її незборимою, треба об'єднати Руських князів і робить все, щоб досягти цієї мети.
Образ Всеволода
Всеволод Святославич, брат Ігоря, близький до Ігоря за багатьма рисами характеру. Йому притаманні мужність, відвага, військова честь та хоробрість. До свого брата цей суворий воїн ставиться з любов'ю: «І сказав йому (Ігорю) буй-тур Всеволод «один (ти у мене) брат, один світ, світлий ти Ігорю! Обидва ми з тобою Святославовичи".
Всеволод - справжній воїн, хоробрий захисник руської землі, його прізвисько "буй-тур" говорить само за себе. Всеволод виховав свою дружину у бойовому дусі і живе з нею одним життям, одним прагненням - захищати рідну землю від ворогів. Але цей великий воїн в той же час прагне особистої слави. Саме жага слави штовхає Всеволода та Ігоря у похід, не чекаючи інших князів, який закінчився поразкою.
Ігор Святославич, руський князь,- головний персонаж твору "Слово про похід Ігорів". Він дуже любить свою батьківщину, готовий віддати за неї життя, бо для нього смерть краща за полон. Він так і каже: "Лучче ж бо потятим бути, аніж полоненим".
Ігор - горда, відважна, мужня і чесна людина. Всеволод і Святослав називають Ігоря «сміливим соколом», тобто підкреслюють його хоробрість. Він не злякався затемнення сонця - страшного знаку, і вирушив у похід, що для людини того часу дуже сміливий вчинок - інша справа, що закінчився похід невдало.
Ігор також має неабияку харизму, бо зміг повернути назад тисячі воїнів, що відступали, щоб до оточеному половцями брату Всеволоду. Ігор відноситься до своєї дружини, як к братам, і вважає, що доля у них єдина. Він каже, що з ними хоче "голову свою положити або напитися шоломом з Дону».
З іншого боку, Ігор буває необачним та запальним, схильним до поспішних вчинків, що призвело до поразки і полону.
Але навіть попавши у неволю, Ігор не зламався, обміркував, як зможе втекти і втік з полону. Це означає, що Ігор - розумна людина.
Образ Святослава.
Київський князь Святослав - видатний державний діяч, видатний полководець, якого "вихваляють німці і венеційці, греки і морава". Незадовго до описаних у "Слові..." подій Святослав розгромив орди половців своїми «сильними полками і харалужними мечами».
Святослав - благородна людина і справжній патріот, що піклується про долю рідної землі. Святослав страждає через те, що напади кочівників та князівські міжусобиці спустошують Русь. Святослав звертається до інших князів з закликом помститися «за землю Руськую, за рани Ігореві, сміливого Святославича».
Святослав розуміє: щоб зміцнити Київську державу, зробити її незборимою, треба об'єднати Руських князів і робить все, щоб досягти цієї мети.
Образ Всеволода
Всеволод Святославич, брат Ігоря, близький до Ігоря за багатьма рисами характеру. Йому притаманні мужність, відвага, військова честь та хоробрість. До свого брата цей суворий воїн ставиться з любов'ю: «І сказав йому (Ігорю) буй-тур Всеволод «один (ти у мене) брат, один світ, світлий ти Ігорю! Обидва ми з тобою Святославовичи".
Всеволод - справжній воїн, хоробрий захисник руської землі, його прізвисько "буй-тур" говорить само за себе. Всеволод виховав свою дружину у бойовому дусі і живе з нею одним життям, одним прагненням - захищати рідну землю від ворогів.
Але цей великий воїн в той же час прагне особистої слави. Саме жага слави штовхає Всеволода та Ігоря у похід, не чекаючи інших князів, який закінчився поразкою.