ГЕЙ, ВДАРТЕ В СТРУНИ, КОБЗАРІ" Гей, вдарте в струни, кобзарі, 2 4 6 8 Натхніть серця піснями! 2 4 6 Вкраїнські прапори вгорі - 2 4 6 8 Мов сонце над степами... 2 4 6 3-4 складовий ямб Ця поезія - один з найперших відгуків на крах царизму та відродження надій на українську державність: Вкраїнське військо на полях Йде, славою повите. Поет у сповнених радісної мелодійності рядках передає пафос не тільки тих перших тижнів свободи, ай намагається прозирнути у майбутнє, яке видається йому прекрасним: Дзвенять слова мов у сріблі Братерськії, веселі... Поет ще не знає, що незабаром його мрія, подібно згаданим кораблям, розіб’ється об скелі громадянської війни А десь на морі кораблі Розбилися об скелі... І вкраїнське військо ляже трупом на полях розтерзаного краю... Передчуття нещастя відбивається між рядками. Земля схотіла жити знов - Шумлять потужно ріки. Але у центрі поезії пролягає слава героям : Хвала борцям, що на зорі Лягли в холодні ями. Пам’ять про них буде вічно. А їх вчинки надихатимуть потомків.
Павлусь – відважний лицар і герой. Тяжка доля українського народу відображається в повісті Андрія Чайковського «За сестрою». Він мав п'ятнадцять років. Цей хлопець дуже сміливий та відважний. Павдусь подолав багато перешкод та небезпек. Він дуже любив поважав свою сестру Ганну, він був готов віддати життя за неї. Був один випадок що один хлопець підштовхнув дівчину, і Ганна впала на землю. Той хлопець був старше Павлуся, але все одно він відчайно бився за свою сестру. Коли нападники захопили село, в тому випадку він був рішучим і зміг втекти від нападників. Він потрапив до українського степу, де зустрівся з козаками. Павлусь знайшов свою сестру завдяки геройству, відвазі, кмітливості. Цей юний козак і ця повість, гордість українського народу та Козацької Січі!