На мою думку, щастя- це, коли ти не відчуваєш себе залежним від когось, коли ти вільний. Також щастя, коли рідні та близькі здорові, коли можуть тебе підтримати в тяжку хвилину і ти їх... Люди ставали щасливими, коли перетинали кордон, якщо їх не розстрілювали, то вони були такими щасливими, для них це було щось неймовірне, на даний момент, на щастя людям дуже пощастило, вони не переживають таке, що пережив головний герой, але також далеко не всі люди є щасливими.. На мою думку, щастя шукає та людина, яка його немає, а людина яка і без цього щаслива, воно до неї саме приходить... Все, більше нічого в голову не лізе, чим могла тим
У вірші «Моя циганерія» А. Рембо змалював поетичний б свого життя. Сміливий і безвідповідальний юнак, геній і «фертик», якому «по коліно море», з дірками в кишенях (тобто без грошей), а в голові «лиш рими», мандрує без мети. Голод і холод його не бентежать, у нього є найвище для поета щастя — хмеліти від «вересневого вечора» і «капарити вірші, згорнувшись у калачик». Небо для нього — як господарство у доброго селянина, бо «як зозулясті кури, сокочуть в небі зорі». Його найбільша любов — Муза, якої він і раб, і володар.
Люди ставали щасливими, коли перетинали кордон, якщо їх не розстрілювали, то вони були такими щасливими, для них це було щось неймовірне, на даний момент, на щастя людям дуже пощастило, вони не переживають таке, що пережив головний герой, але також далеко не всі люди є щасливими.. На мою думку, щастя шукає та людина, яка його немає, а людина яка і без цього щаслива, воно до неї саме приходить...
Все, більше нічого в голову не лізе, чим могла тим
У вірші «Моя циганерія» А. Рембо змалював поетичний б свого життя. Сміливий і безвідповідальний юнак, геній і «фертик», якому «по коліно море», з дірками в кишенях (тобто без грошей), а в голові «лиш рими», мандрує без мети. Голод і холод його не бентежать, у нього є найвище для поета щастя — хмеліти від «вересневого вечора» і «капарити вірші, згорнувшись у калачик». Небо для нього — як господарство у доброго селянина, бо «як зозулясті кури, сокочуть в небі зорі». Його найбільша любов — Муза, якої він і раб, і володар.