Объяснение:Михайло Коцюбинський глибоко знав історію рідного народу, постійно і наполегливо її вивчав. Він мріяв поїхати на низ Дніпра, щоб подивитися пороги, місця, де була колись Запорізька Січ, мав матеріал для написання історії міста Кам'янець-Подільського. На достовірному матеріалі історичного минулого України письменник малює збірний образ повсталих кріпаків, які активно протестують проти панського свавілля. Незважаючи на страшні перепони, його герої постійно прагнуть здобути волю.
В оповіданні «Дорогою ціною» мова йде про зруйнування Запорізької Січі царським урядом Росії 1775 року. Цього ж року в володіннях, у Добруджі (Румунія) була заснована так звана Задунайська Січ. Перебуваючи на військовій службі в турецького уряду, козаки Задунайської Січі відчували глибоку тугу за батьківщиною, мріями повернутися на рідну землю. У 1818 році під час російсько-турецької війни тисяча козаків на чолі з кошовим отаманом Задунайської Січі Йосипом Гладким повернулися на Україну. Цього ж року турецький уряд ліквідував Задунайську Січ. Частина козаків переселилась на береги Азовського моря, частина залишилася в Туреччині.
Дія в оповіданні «Дорогою ціною» відбувається в 1834-1836 роках, коли вже була ліквідована Задунайська Січ. У цей час поселились переслідування втікачів за Дунай і в Бессарабію. «На вільних землях, — пише М. Коцюбинський, — зорганізовані були на втікачів лови, справжні облави, як на вовка або ведмедя. По всій Бессарабії ганяли дозорці, вистежуючи скрізь по ровах, стогах сіна, комишах болотяних річок бідних змордованих людей». Романтично оспівуючи історичну дію і класовий характер минулих повстань, письменник над усе підносить непереможне прагнення народу до волі, його нескореність, що не визнає ганебних компромісів: «Холоп протестував, холоп тікав на вільні землі, рятуючись, як міг, од панщини, лишаючи на рідній землі все дороге, все миле його серцю». Реалістично змальовуючи складні перипетії втечі цілої групи кріпаків, автор наділяє своїх героїв кращими людськими якостями, властивими трудящому народові в рішучій сутичці з господарями старого світу. В образах героїв твору — Соломії і Остапа — Коцюбинський підносить, романтично оспівує ясність мети, прямоту, великодушність, цільність, глибину і повноту почуттів, високу товариську етику, беззавітну хоробрість, спроможність витримати безліч злигоднів, перебороти перешкоди, що чекають борців за свободу на їх благородному шляху.
Через змалювання образів Соломії, Остапа та інших утікачів, що повстали проти феодальної деспотії, Коцюбинський висловлює своє непримиренне ставлення до експлуатації людини людиною.
Герой оповідання «Дорогою ціною» — це волелюбне українське селянство, що «тікало од пана і панщини», що не заплісніло в неволі, не втратило ще живої душі. Головна мрія його життя — бажана воля. Ця мрія передавалась із покоління в покоління, поетизувалася у піснях («Гей там за Дунаєм») кликало до рішучих дій: «Хоч дорогою ціною можна здобути бажану волю, а ні — то полягти кістками на вічний спочинок...»
Отже, втеча від панів — одна з форм боротьби кріпаків за волю — так розв'язує проблему волі М. Коцюбинський в оповіданні «Дорогою ціною».
• «Дід Андрій вважав своїм обов’язком привчити Павлуся до лицарського ремесла. Вчив його їздити на коні, кидати списом та арканом, стріляти з рушниці та з лука й орудувати шаблею. Часом оповідав йому про Запорожжя, про козаків, їхні звичаї та про всі походи й пригоди із свого життя». • «Павлусь мріяв про те, коли й він підросте, стане славним козаком». • «Здається, не було нічого такого, чого б Павлусь для Гані не зробив». • «Павлусь підніс вгору свого супротивника та, як лише цей відстав від землі, розмахнув ним і кинув на землю». • «Павлусь дивився на те все наляканими очима. Йому здавалось, що це якийсь страшний сон, з якого не можна прокинутися». • «Його огорнув страх. У його уяві татарва була такою, що її ніхто не переможе. Дідусь розказував йому, як козаки били татар, та ось він бачив, як татарви нічого не стримало, і дідусь, і багато інших дужих козаків полягли». • Непорадний: «Козакові соромно плакати, ось що. Виростеш — козаком станеш, тоді й засоромишся». • «У Павлуся забилося серце, коли почув сотників наказ. Він сьогодні побачить те, що від дідуся стільки наслухався. Побачить, як козацтво стрінеться з татарами, тими страшними чортами, що цієї ночі так лютували в вці». • «Злодії, пси, чорти! Ви дідуся вбили, ви маму вбили, ви сестру забрали! Ось тобі, ось тобі! — Тепер Павлусь отямився. Він перший раз убив людину. Йому стало страшно, в очах потемніло, і він зомлів. Його взяв на руки Степан і став відтирати». • І він уявляв собі свою любу сестричку, як її татарин веде на мотузці на базар. Як її поганці оглядають та торкають, а відтак везуть у далеку турецьку землю, геть за море, і звідти ніколи їй не вернутись». • «Хіба ж, тату, так її нещасну, залишимо без Дідусева наука стала йому в пригоді. «Ось це Великий Віз, а ця зоря над нами — то показує північ. Ну, навпроти неї мусить бути південь”». • Недоля: «Як хлопець з цього вийде цілий, то знайте, що з нього кошовий буде». • «Хлопець за ці два дні освоївся зі степом і татар тепер не боявся. В нього ж була шабля й два пістолі,— то не те, як він тікав з вки. Тепер він уже між козаками бував у поході і бачив, як татар б’ється». • «Продав ти мене, юдо, Бог тебе певно покарає. Вони мене завезуть в Крим, то, може, й сестру легше знайду». • «Помагав татарам у всьому і вчився запопадливо татарської мови. Він був тямущий, і татари не могли надивуватись. Хлопець вдавав із себе до всього охочого, щирого і виконував усі роботи вправно». • «Ні, не прийму! І моєї християнської не зречусь… Хоч і повісьте. Пощо мені опісля в смолі горіти». • «Внизу, в челядній, вибили Павлуся так, що зі спини аж кров потекла. У хлопця бігли сльози з очей, аж покусав губи до крові, а ні раз не застогнав». • «До ть мені, Господи свята Покрово, визволитися та козаком стати! Усі ці шаласи я з димом пущу і із землею зрівняю».
Объяснение:Михайло Коцюбинський глибоко знав історію рідного народу, постійно і наполегливо її вивчав. Він мріяв поїхати на низ Дніпра, щоб подивитися пороги, місця, де була колись Запорізька Січ, мав матеріал для написання історії міста Кам'янець-Подільського. На достовірному матеріалі історичного минулого України письменник малює збірний образ повсталих кріпаків, які активно протестують проти панського свавілля. Незважаючи на страшні перепони, його герої постійно прагнуть здобути волю.
В оповіданні «Дорогою ціною» мова йде про зруйнування Запорізької Січі царським урядом Росії 1775 року. Цього ж року в володіннях, у Добруджі (Румунія) була заснована так звана Задунайська Січ. Перебуваючи на військовій службі в турецького уряду, козаки Задунайської Січі відчували глибоку тугу за батьківщиною, мріями повернутися на рідну землю. У 1818 році під час російсько-турецької війни тисяча козаків на чолі з кошовим отаманом Задунайської Січі Йосипом Гладким повернулися на Україну. Цього ж року турецький уряд ліквідував Задунайську Січ. Частина козаків переселилась на береги Азовського моря, частина залишилася в Туреччині.
Дія в оповіданні «Дорогою ціною» відбувається в 1834-1836 роках, коли вже була ліквідована Задунайська Січ. У цей час поселились переслідування втікачів за Дунай і в Бессарабію. «На вільних землях, — пише М. Коцюбинський, — зорганізовані були на втікачів лови, справжні облави, як на вовка або ведмедя. По всій Бессарабії ганяли дозорці, вистежуючи скрізь по ровах, стогах сіна, комишах болотяних річок бідних змордованих людей». Романтично оспівуючи історичну дію і класовий характер минулих повстань, письменник над усе підносить непереможне прагнення народу до волі, його нескореність, що не визнає ганебних компромісів: «Холоп протестував, холоп тікав на вільні землі, рятуючись, як міг, од панщини, лишаючи на рідній землі все дороге, все миле його серцю». Реалістично змальовуючи складні перипетії втечі цілої групи кріпаків, автор наділяє своїх героїв кращими людськими якостями, властивими трудящому народові в рішучій сутичці з господарями старого світу. В образах героїв твору — Соломії і Остапа — Коцюбинський підносить, романтично оспівує ясність мети, прямоту, великодушність, цільність, глибину і повноту почуттів, високу товариську етику, беззавітну хоробрість, спроможність витримати безліч злигоднів, перебороти перешкоди, що чекають борців за свободу на їх благородному шляху.
Через змалювання образів Соломії, Остапа та інших утікачів, що повстали проти феодальної деспотії, Коцюбинський висловлює своє непримиренне ставлення до експлуатації людини людиною.
Герой оповідання «Дорогою ціною» — це волелюбне українське селянство, що «тікало од пана і панщини», що не заплісніло в неволі, не втратило ще живої душі. Головна мрія його життя — бажана воля. Ця мрія передавалась із покоління в покоління, поетизувалася у піснях («Гей там за Дунаєм») кликало до рішучих дій: «Хоч дорогою ціною можна здобути бажану волю, а ні — то полягти кістками на вічний спочинок...»
Отже, втеча від панів — одна з форм боротьби кріпаків за волю — так розв'язує проблему волі М. Коцюбинський в оповіданні «Дорогою ціною».