Написати продовження історії костика та марічки (автор процюк) ,,чи будуть вони і далі разом‘‘ іть будь ласка

Цитатна характеристика поета «Давня казка» — Проживав поет нещасний, Тільки мав талант до віршів Не позичений, а власний. — Хоч не був він теж поганий,— От собі — людина божа! — Що не був співцем поет наш, Бо зовсім не вмів співати. — І не був поет самотнім,— До його малої хати Раз у раз ходила молодь Пісні — слова вислухати. — Теє слово всім давало То розвагу, то пораду. — Він зо всього був догодний Ні голодний, ні холодний. — Ей, я лиха не боюся З ним ночую, з ним і днюю… — Не турбуйтесь за мене, папе, Маю я багатства стільки, Що його й на тебе стане! — Та й сам я Не люблю за панами жарту… — Бачиш ти — оця діброва, Поле, небо, синє море, То є багатство — панство І розкішне, і просторе При всьому цьому багатстві Я щасливий завжди й вільний. — Так, я вільний, маю бистрі Вільні думи-чарівниці. — Все, чого душа запрагне, Я створю в одну хвилину, В таємні світи надхмарні Я на крилах думки лину. — Скрізь гуляю, скрізь буяю, Мов той вітер дзвінкий в полі; Сам я вільний і ніколи Не зламав чужої волі.

Федько, на перший погляд, здавався мені типовим бешкетником і хуліганом, адже жоден авторитет не міг вплинути на нього. Він робить те, що сам забажає, чинить по власній совісті не дивлячись на те, що він зовсім маленький хлопчик. Він завжди говорить правду і має характер, як у витривалого і дорослого чоловіка.

Проте той вчинок, коли він врятував своєю брехнею честь друга докорінно змінює ставлення до юнака. нехтуючи власним інтересом він каже що є винним у падінні сусіда і отримує за це покарання, і як наслідок - смерть.

Федько є непересічною, юною за віком, але вже такою дорослою за мисленням особистістю в літературі.