Одним із найпоетичніших образів "" є образ ярославни, юної дружини князя ігоря. ярославна, вирядивши в небезпечний похід чоловіка, який стояв на чолі руського війська, з тривогою чекає звістки від нього. дізнавшись про поразку ігоревого війська, ярославна, як і всі жінки руські, тужить за полеглими, оплакуючи не тільки полонення ігоря, а й загибель його воїнів. поразка і полон ігоря, криваві рани на його тілі — це не лише її особисте горе, це горе всього руського народу, яке пекучим болем відгукується в її душі. ярославна, сумуючи, квилить, мов чайка, вона, як би змогла, полетіла б пташкою до любого чоловіка, щоб, знаходячись поруч з ним, полегшити його страждання. тоді б вона, омочивши рукав у каялі, витерла б кривавії рани на дужому тілі князя. у відчаї княгиня звертається до сил природи: вітру, дніпра-славутича і світлого сонця. плачучи у путивлі на забороні, ярославна докоряє вітрові: чому мечеш ти хановськії стріли на своїх легесеньких крильцях на моєї лади воїв? було б йому віяти вгорі під хмарами або леліяти кораблі на синім морі. а він розвіяв її веселощі по ковилі. звертаючись до великого дніпра-славутича, ярославна благає його, заступника руських воїнів, принести на хвилях князя, щоб вона не посилала своїх сліз на море. звертаючись до сонця, ярославна і йому, плачучи, докоряє, бо воно своїм гарячим промінням немилосердно посилювало спрагу руських воїнів, які три дні билися у безводному степу. не забівайте благорарить
Сучасне покоління живе у час бурхливих змін. швидкий потік інформації, науково-технічний прогрес — все це та багато інших чинників призводить до трансформації нашого суспільства. багато хто скаже, що ми живемо у час неймовірних відкриттів, котрі подарують нам не аби які можливості. але чи замислювався хтось які наслідки ми матимемо через пару десятиліть? здобуваючи могутні знання, вражаючі досягнення у сфері комунікації та нанотехнологій, мало хто замислюється яку нищівну кризу несе некерований потік інформації, котру все швидшими і швидкими темпами виробляє сучасне суспільство, не осмисливши вже здобуту інформацію, ми виробляємо нову, котра поглинає день за днем. у наш час на перше місце поставлений розвиток науки та техніки, але через це багато хто відвернувся від таких проблем сучасного світу як голод, злиденність, нерівність між багатими та бідними, збереження історії тощо.
