Ярослав Володимирович (Мудрий) (бл. 978–1054) – видатний державний діяч і полководець, великий київський князь (1019–1054), син князя Володимира Святославича і полоцької княжни Рогнеди.
У період його князювання галося піднесення Давньоруської держави. Було розширено територію Київської Русі, укріплено кордони, встановлено контакти з багатьма європейськими країнами. Князь приділяв велике значення внутрішньому устрою держави: поширював християнство (літописці називали його "Богохранимим" та "Богомудрим"), засновував монастирі, будував храми та собори, розбудовував столицю, створив школу і бібліотеку при Софіївському соборі.
Була зима. Ішов зелений сніг.
За ним – рожевий. Потім – фіалковий.
∪⊥ | ∪⊥ | ∪⊥ | ∪⊥ | ∪⊥ |
∪⊥ | ∪⊥ | ∪⊥ | ∪∪ | ∪⊥ | ∪
Віршовий розмір: п'ятистопний ямб (з неповною ненаголошеною стопою) з елементами пірихію.
Додаткова інформація:
⊥ – склад з наголошеним голосним
∪ – склад з ненаголошеним голосним
Ямб – двоскладова стопа з наголосом на другому складі | ∪⊥ |
Пірихій – службова стопа з обома ненаголошеними складами | ∪∪ |
Неповна стопа – наприкінці рядка відсутній один склад (неповна стопа виділена жирним шрифтом) ⇒ ∪⊥ | ∪⊥ | ∪⊥ | ∪∪ | ∪⊥ | ∪
Ярослав Володимирович (Мудрий) (бл. 978–1054) – видатний державний діяч і полководець, великий київський князь (1019–1054), син князя Володимира Святославича і полоцької княжни Рогнеди.
У період його князювання галося піднесення Давньоруської держави. Було розширено територію Київської Русі, укріплено кордони, встановлено контакти з багатьма європейськими країнами. Князь приділяв велике значення внутрішньому устрою держави: поширював християнство (літописці називали його "Богохранимим" та "Богомудрим"), засновував монастирі, будував храми та собори, розбудовував столицю, створив школу і бібліотеку при Софіївському соборі.