1. Їх хотіли спіймати . 2.Він допоміг їм розробити план.(«Мельників план був дуже простий: зв’язати невеличкий пліт, аби міг здержати двох людей,— і в темну ніч, ховаючись од козаків, пере у плавні. А там уже небезпечно) 3.Переховуючись у плавнях Соломія спробувала викопати рукою ямку і таким чином здобула води. 4. Вона думала :«Чи не краще б лишити тут Остапа — вона ж йому однаково нічим не годна за та самій метнутися й пошукати виходу? Так було б певніше й скоріше… 5.Остап зачерпнув пригоршнею води і бризнув на вовка. Бризки долетіли до його морди, кілька з них впало на неї. Вовк вискалив зуби і осів на задні лапи, але не одходив 6.- 7- 8.Вони зустрілись на базарі . Все що знаю(
Тема: звернення письменника до молоді, щоб вони вирушали у мандри і відкривали нове, ніким ще невідоме, цікаве, захоплююче. Ідея: сенс життя людини — пошуки, мандри, прагнення самоствердитися; заперечення байдужості, пасивності.
Основна думка: створення руху вперед, романтичного пориву, пошуку відкриттів і самовідкриттів. Художні засоби «Гей, нові Колумби й Магеллани» Звертання: «Гей, нові Колумби й Магеллани», «Кораблі!..», «Україно!..», «Друзі!..». Риторичні оклики: «Напнемо вітрила наших мрій!» «Кораблі! Шикуйтесь до походу!» «Мрійництво! Жаго моя! Живи!» «Відкривай духовні острови!» «Нидіє на якорі душа!» «Півень землю всю не розгребе!» «Шкварити байдужість на вогні!» Риторичні запитання: «Хто сказав, що все уже відкрито? Нащо ж ми народжені тоді?» «Як нам помістити у корито Наші сподівання молоді?» Метафори: «кличуть … у мандри океани», «бухту … облизує прибій», «сподівання помістити», «нидіє… душа», «б’ються груди», «вітер… не остудить». Епітети: «молоді сподівання», «рідний народ», «духовні острови», «вітри тужаві». Тавтологія: «відкрито вже відкрите».
2.Він допоміг їм розробити план.(«Мельників план був дуже простий: зв’язати невеличкий пліт, аби міг здержати двох людей,— і в темну ніч, ховаючись од козаків, пере у плавні. А там уже небезпечно)
3.Переховуючись у плавнях Соломія спробувала викопати рукою ямку і таким чином здобула води.
4. Вона думала :«Чи не краще б лишити тут Остапа — вона ж йому однаково нічим не годна за та самій метнутися й пошукати виходу? Так було б певніше й скоріше…
5.Остап зачерпнув пригоршнею води і бризнув на вовка. Бризки долетіли до його морди, кілька з них впало на неї. Вовк вискалив зуби і осів на задні лапи, але не одходив
6.-
7-
8.Вони зустрілись на базарі .
Все що знаю(
Основна думка: створення руху вперед, романтичного пориву, пошуку відкриттів і самовідкриттів. Художні засоби «Гей, нові Колумби й Магеллани» Звертання: «Гей, нові Колумби й Магеллани», «Кораблі!..», «Україно!..», «Друзі!..». Риторичні оклики: «Напнемо вітрила наших мрій!» «Кораблі! Шикуйтесь до походу!» «Мрійництво! Жаго моя! Живи!» «Відкривай духовні острови!» «Нидіє на якорі душа!» «Півень землю всю не розгребе!» «Шкварити байдужість на вогні!» Риторичні запитання: «Хто сказав, що все уже відкрито? Нащо ж ми народжені тоді?» «Як нам помістити у корито Наші сподівання молоді?» Метафори: «кличуть … у мандри океани», «бухту … облизує прибій», «сподівання помістити», «нидіє… душа», «б’ються груди», «вітер… не остудить». Епітети: «молоді сподівання», «рідний народ», «духовні острови», «вітри тужаві». Тавтологія: «відкрито вже відкрите».