Надо вопрос №1 хто постає ліричним героєм у вірші «люби природу не як символ»? мати вірний син природа дівчина вопрос №2 який образ змальований у поезії м. рильського за епітета «душа могуча»? земля дощ природа небо вопрос №3 який художній засіб використовує автор у рядку «відкривай гарячі груди»? порівняння та епітет порівняння та метафора метафору та епітет персоніфікацію та порівняння вопрос №4 до якої лірики належить вірш «люби природу не як символ»? патріотична інтимна філософська пейзажна вопрос №5 які поетичні засоби використані у поетичному рядку «ліс обливає кольорами дивними, / ніжно сміється до вітру»? порівняння та персоніфікація метафора та епітет порівняння та метафора епітет та порівняння вопрос №6 кого називає м. рильський «золотим вечірнім гостем»? хруща дощ бджілку сонце

Ренесанс (від латинського renascor — відроджуюсь) — епоха, що прийшла на зміну Середньовіччю; епоха, коли відроджувалося західноєвропейське мистецтво і література. Ренесанс спочатку виник в Італії, а потім поширився у Європі у ХІV–ХV сторіччях.  Основною  рисою мистецтва Ренесансу було повернення до античних зразків. Повертається античний ідеал краси, особлива увага звертається на людську особистість як таку, її цінність. Поширюються гуманістичні ідеї, світогляд людей поступово звільнюється від середньовічних догм. 
У цей час європейська література творилася переважно латинською мовою. В укріїнській літературі того часу теж панувала латина, але деякі твори писалися книжною староукраїнською, старослов’янською та польською мовами.  До України Ренесанс дійшов пізно і не охопив усіх видів мистецтва. Ренесанс існував в Україні у ХVІ ст. як  естетична течія, яка злилася з українським бароко на початку ХVІІ ст. Найскладніша проблема для кожного періоду — вироблення власного літературного стилю — так і не була розв’язана. Серед найвідоміших представників українського літературного ренесансу були: Павло Русин, поет, що писав латинською мовою, письменник Себастіан Кльонович, що писав польською, та письменник, теолог та проповідник Петро Скарга.

«СЛОВО ПРО ПОХІД ІГОРІВ» Цитатна характеристика Ігоря і Всеволода
Князь Ігор Святославич 

Готовий віддати життя за свободу Батьківщини: 
"Сповнившись ратного духу, він навів свої хоробрі полки на землю Половецькую за землю Руськую".

Благородний, хоробрий, не боїться смерті:
"Браття і дружино! Лучче ж убитим бути, аніж полоненим бути" 

Не відділяє себе від своєї дружини:
"Хочу бо, — сказав [вiн], — списа переломити кiнець поля Половецького; з вами, русичi, хочу голову свою положити, або напитися шоломом з Дону!"

Князь Всеволод Святославич, брат Ігоря:
Хоробрий воїн 
"Куди тур поскочив, своїм золотим шоломом посвічуючи, там і лежать погані голови половецькії. Поскіпані шаблями гартованими шоломи оварськії тобою, яр—туре Всеволоде!"

Любить свого брата:
"Один брат [у мене], один світ світлий — ти, Ігорю! Обидва ми Святославичі!"