надо Установи відповідність між героєм та його характерною ознакою:
1) Дажбог А Із власної волі зрікся католицької віри, став полковником за битви звитяжні.
2) Берегиня Б Добре розумівся на ґаздівстві, мав безліч усякої худоби.
3) Силун В Навчила людей ткати біле м’яке полотно та ходити в білій одяганці.
4) Морозенко Г Юний красень, що їздить на світозорій колісниці, запряженій білими вогненними кіньми.

Установи відповідність між назвою твору та його жанром:
А) «Як виникли Карпати» 1. Казка
Б) «Дажбог» 2. Переказ
В) «Ой Морозе, Морозенку» 3. Міф
Г) «Ох» 4. Легенда

Установи відповідність між власною назвою та твором, у якому вона трапляється:
А) Гетьманщина 1. «Ой Морозе, Морозенку»
Б) Савур-могила 2. «Неопалима купина»
В) місто Дорогобуж 3. «Прийом у запорожців»

Установи відповідність між назвою твору та рядками, з якого їх взято:
А) «Прийом у запорожців»
Б) «Як виникли Карпати»
В) «Ой Морозе, Морозенку»
Г) «Неопалима купина»
Д) «Про Зоряний Віз»
1. «Уранці, коли прокинулися наймити і побачили, що трапилося, дуже здивувалися. Навколо – гори, а там, де був палац, нічого не залишилося, усе провалилося в прірву. Чуду давались люди, а потім зібралися на велику раду: як далі бути, як далі жити».
2. «Він мав розум за десятьох та кохався у книгах велемудрих. І полюбив його Хмель, як сина рідного, і нарік його, орла сизокрилого, полковником за битви звитяжні».
3. «То запорожці споглянуть один на одного да й кажуть йому: «Ну, чуро, вставай! Горді тобі буть хлопцем: тепер ти рівний нам козак».
4. «Захорувала вдова без води, і дочка, щоб не вмерла її мати, взяла глечик та й пішла шукати води».
5. «Захисникам града зайди передали листа. Пропонували без битви відчинити міські брами, вийти в поле без зброї і здатися в полон».

Установи відповідність між літературознавчим терміном і його значенням:
А) Переказ 1. Твір усної народної творчості, у якому розповідається про історичні події та народних героїв.
Б) Міф 2. Усне народне оповідання про чудесну подію, що сприймається як достовірна.
В) Легенда 3. Розповідь про богів, духів, героїв, надприродні сили, які брали участь у створенні світу.​

Кожна країна має свою пісню. Український народ вважається чи не найспівочішим у світі, а самі пісні, напевно, наймелодійнішими. Особливо нам притаманні історичні пісні, а також думи. Саме в історичних піснях ми можемо побачити зображення мужніх героїв, захисників своєї вітчизни. В Україні такими героями були козаки. Саме з часів козаччини історична пісня знайшла свого слухача. Вона передається з покоління в покоління. Цим самим зберігає самобутність і неповторність української нації. Та історична пісня відтворила не тільки історію. Вона подарувала цілу низку мужніх образів: від реально існуючих і до вигаданих народом. Це і Богдан Хмельницький, і Самійло Кішка, і козак Голота, та ще безліч різних неповторних особистостей. От, наприклад, історичні пісні «Ой, послав Бог Хмельницького» та «Чи не той хміль» оспівують неперевершеного ватажка, батька всього українського козацтва Богдана Хмельницького. Чи не той то хміль, Що коло тичин в’ється? Ой, той то Хмельницький, Що з ляхами б’ється. Все своє життя Гетьман боровся проти польської навали. Відважно вів військо боронити рідну землю. Тому ці історичні пісні пронизані духом мужності, радості перемоги. Саме в таких піснях ми бачимо, як страждав український народ, як молив про свободу. І нарешті, через багато років, мрія кожного українця все таки здійснилась. Я вважаю, що роль таких історичних пісень у житті нашого народу є дуже важливою. Це наш внутрішній світ, наша самобутність, без якої ми не назвемося українцями

Якою повинна бути сучасна дівчина? Привабливою, працьовитою, вихованою, розумною, щирою душею — ідеальною. Героїня твору І. Котляревського «Наталка Полтавка» є уособленням найкращих рис дівчат, стала ідеалом національного характеру, в якому гармонійно поєдналися зовнішня краса і багатий духовний світ. Перед нами — проста українська дівчина — трудівниця, яка жила на початку ХІХ ст. Наталка — добра, ввічлива та чесна дівчина. «Золото — не дівка! — кажуть про неї.— Окрім того що красива, розсудлива, моторна і до всякого діла дотепна, яке у неї добре серце, як вона поважає матір свою… яка трудяща, себе і матір на світі держить». Чим це не ідеал для сучасної дівчини? Для неї, як для справжньої дівчини-українки, найбільше багатство — чесне ім’я. Коли Тетерваковський залицявся до неї, вона з гідністю відповідала: «Знайся кінь з конем, а віл з волом». Хоч возний і пан, але вона не хоче мати багатства без любові, для неї щастя — життя з коханим. «Бідність і багатство — єсть то Божа воля, з милим їх ділити — єсть щаслива доля»,— висловлюється героїня. Ніжна і щиро сором’язлива, вона впевнена в собі, це допомагає їй не занепасти духом при злиденному житті. Я захоплююсь незвичайною рішучістю і стійкістю героїні в боротьбі за своє щастя, коли доля зводить її з коханим Петром. Наталку не лякає людський осуд, вона залишається з людиною, яку кохає понад усе. Героїня ще не одне покоління читачів буде вчити доброчинності й непорушної відданості найвищим почуттям. Вона являє собою впевнення споконвічного жіночого ідеалу моїх співвітчизників, що ґрунтувався на святинях народної моралі. Минали десятиріччя, змінювався суспільний устрій життя, додавав нові риси до соціального обличчя жінки, проте в найістотнішому цей ідеал залишався без змін. Нам близький і дорогий образ жінки, багатої духовно, чесної, працьовитої і сердечної. З плином часу такі ідеали не старіють, бо вони — загальнолюдські і вічні, актуальні для будь-якої епохи. Саме такою має бути любляча дитина, сповнена глибокої поваги до батьків. Саме такою має бути жінка: порядною, працьовитою, розумною. Саме такою має бути наречена: щиро люблячою, вірною, ладною з гідністю відстояти своє кохання. Всі ці моральні якості втілив у своїй героїні І. Котляревський, подавши їх у сукупності з рисами чарівної зовнішньої краси Наталки — ще однією характеристикою народного ідеалу для сучасних українських дівчат.