Ярослав Стельмах "Митькозавр із Юрківки, або химера лісового озера." Цитатна характеристика Митька через інших персонажів.
"О, - полегшено зітхнув я. - Оце я тебе пізнаю. А то аж злякався спершу. Звідки, думаю, такий запал." (Сергій про Митька) "... Вхопившись рукою за поручні, Митько став так вигицувати, підкидаючи ноги, що аж дошки піді мною заходили ходором, і місток затрусивсь іще дужче. Добряче спітнівши, зате наочно довівши мені, що боятися нема чого, Митько зрештою вгамувавсь, і ми заглибились у ліс." " Зоології? Ти що, здурів? Мало тобі колекції, мало тобі ботаніки, мало тобі нашої вчительки? Забув, як ти сам з її уроків тікав?" "І голова ж у тебе, Митько." "Удень ми тільки й сиділи над книжками, сперечались, робили різноманітні припущення і бігали до бібліотеки... Митько склав декілька таблиць і заучував їх напам'ять..." "Але ж головний у нашій експедиції ти." "Взагалі мушу визнати: голова в мого друга працювала із колосальною швидкістю і, бувало, не встигав він бодай до половини висловити якусь думку, як у нього вже народжувалася друга, а то й третя, зовсім протилежна. Однак далеко не всі з них можна було назвати рівноцінними чи просто вдалими." "І взагалі у нас попереду ще дуже багато цікавого, і завжди так буде, поки ми з Митьком."
Характеристика образу Митька і Сергія. Повість Я. Стельмаха «Химера лісового озера або Митькозавр з Юрківки» розкриває неймовірну здатність маленьких головних героїв до навчання завдяки своєї цікавості. Хлопці навіть не підозрюють, що таємниці, яку вони намагаються розгадати, не існує і вони придумали її собі самі. Головні герої повісті Митько та Сергій школярі, що навчаються в шостому класі. Вони кращі друзі та дуже розуміють один одного. Їх об’єднують спільні інтереси та схожі риси характеру. Хлопцям подобається природа, вони кмітливі та зацікавлені і готові до пригод. Всі події сталися, коли друзі відправилися літом до бабусі. Біля озера в лісі вони винайшли похилий курінь. Хлопці відремонтували його, та почали весь час проводити в цьому місці. До них на велосипеді приїжджав Васько. Цей хлопець був старший за них, йому вже виповнилося чотирнадцять років. Саме Васько розповів нашим героям про чудовисько, що мешкає в цих краях. Ця розповідь так вразила Митька та Сергія, що вони незважаючи ні на що вирішили піймати загадкову сутність. Саме тут широко розкриваються характери героїв. Шестикласники почали полювати на вигаданий персонаж. Хлопці багато перечитали наукових видань, вивчали книжки з біології. Митько та Сергій проявляли свою кмітливість, розставляючи хитрі пастки. Фантазія головних героїв так розігралася, що вони почали знаходити, як їм здавалося, сліди на піску та, навіть, чути рев і булькотіння води. Вони по черзі пильнували в курені вночі. Автор показує неймовірну сміливість маленьких хлопців. Вони проявили прагнення до знань, будували складні логічні комбінації, щоб добитися своєї мети. Бажання спіймати чудовисько та отримати таку бажану славу рухало хлопцями всі літні канікули. Незважаючи на невдачу в охоті за таємним звіром, хлопці демонстрували такі риси характеру як наполегливість, доброта, мужність та винахідливість. В вирі цих подій Митько та Сергій не втратили повагу до батьків та довіру один одному. Літні канікули вплинули на інтелектуальні здатності хлопців. Вони навіть розмовляти стали інакше. Самоосвіта дозволила розвинути їх кругозір і подивитися на життя іншими очима. Головні герої повісті показують нам, що навчання може приносити задоволення і бути неймовірно цікавим.
Цитатна характеристика Митька через інших персонажів.
"О, - полегшено зітхнув я. - Оце я тебе пізнаю. А то аж злякався спершу. Звідки, думаю, такий запал." (Сергій про Митька)
"... Вхопившись рукою за поручні, Митько став так вигицувати, підкидаючи ноги, що аж дошки піді мною заходили ходором, і місток затрусивсь іще дужче. Добряче спітнівши, зате наочно довівши мені, що боятися нема чого, Митько зрештою вгамувавсь, і ми заглибились у ліс."
" Зоології? Ти що, здурів? Мало тобі колекції, мало тобі ботаніки, мало тобі нашої вчительки? Забув, як ти сам з її уроків тікав?"
"І голова ж у тебе, Митько."
"Удень ми тільки й сиділи над книжками, сперечались, робили різноманітні припущення і бігали до бібліотеки... Митько склав декілька таблиць і заучував їх напам'ять..."
"Але ж головний у нашій експедиції ти."
"Взагалі мушу визнати: голова в мого друга працювала із колосальною швидкістю і, бувало, не встигав він бодай до половини висловити якусь думку, як у нього вже народжувалася друга, а то й третя, зовсім протилежна. Однак далеко не всі з них можна було назвати рівноцінними чи просто вдалими."
"І взагалі у нас попереду ще дуже багато цікавого, і завжди так буде, поки ми з Митьком."
Повість Я. Стельмаха «Химера лісового озера або Митькозавр з Юрківки» розкриває неймовірну здатність маленьких головних героїв до навчання завдяки своєї цікавості. Хлопці навіть не підозрюють, що таємниці, яку вони намагаються розгадати, не існує і вони придумали її собі самі.
Головні герої повісті Митько та Сергій школярі, що навчаються в шостому класі. Вони кращі друзі та дуже розуміють один одного. Їх об’єднують спільні інтереси та схожі риси характеру. Хлопцям подобається природа, вони кмітливі та зацікавлені і готові до пригод.
Всі події сталися, коли друзі відправилися літом до бабусі. Біля озера в лісі вони винайшли похилий курінь. Хлопці відремонтували його, та почали весь час проводити в цьому місці. До них на велосипеді приїжджав Васько. Цей хлопець був старший за них, йому вже виповнилося чотирнадцять років. Саме Васько розповів нашим героям про чудовисько, що мешкає в цих краях. Ця розповідь так вразила Митька та Сергія, що вони незважаючи ні на що вирішили піймати загадкову сутність. Саме тут широко розкриваються характери героїв.
Шестикласники почали полювати на вигаданий персонаж. Хлопці багато перечитали наукових видань, вивчали книжки з біології. Митько та Сергій проявляли свою кмітливість, розставляючи хитрі пастки. Фантазія головних героїв так розігралася, що вони почали знаходити, як їм здавалося, сліди на піску та, навіть, чути рев і булькотіння води. Вони по черзі пильнували в курені вночі. Автор показує неймовірну сміливість маленьких хлопців. Вони проявили прагнення до знань, будували складні логічні комбінації, щоб добитися своєї мети. Бажання спіймати чудовисько та отримати таку бажану славу рухало хлопцями всі літні канікули.
Незважаючи на невдачу в охоті за таємним звіром, хлопці демонстрували такі риси характеру як наполегливість, доброта, мужність та винахідливість. В вирі цих подій Митько та Сергій не втратили повагу до батьків та довіру один одному.
Літні канікули вплинули на інтелектуальні здатності хлопців. Вони навіть розмовляти стали інакше. Самоосвіта дозволила розвинути їх кругозір і подивитися на життя іншими очима.
Головні герої повісті показують нам, що навчання може приносити задоволення і бути неймовірно цікавим.