Виключною подією. — Ну, сідайте, повезем. Чого стали? — сказав дід Платон, Він стояв уже біля човна з веслом. — Повезем уже, а там, що бог дасть. Не вміли шануватися, так уж повезем, тікайте, чорт вашу душу бери... Куди ти хитаєш? Човна не бачив, воїн! — загримав дід на когось із нас. Ми розсілися у човні мовчки, і кожний думав свою невеселу думку. — У тебе готово, Савко? — Можна. — А хмар наперло... Ач, що робиться! Страшний суд, чи що, починається? — Дід Платон подивився на небо і плюнув у долоню. Потім він узяв весло і сильним рухом одштовхнувся од берега. Савка з онуком гребонули опачинами. Човен був великий і старий-престарий. Він увесь був просмолений смолою і покарбований часом. Я сидів у човні близько коло діда Платона. Я дивився на тиху чарівну річку, і на берег, і на суворого кормчого діда, що піднімався наді мною на фоні урочистого неба. Мені здалося, що мене перевозять на той світ. Сором, і розпач, і невимовний жаль, і безліч інших гострих почувань охопили мою душу, і скрутили її, і пригнули. Прощай, моя рідна, дорога Десно. Мене вивів із думи голос Платона. Він продовжував з Савкою свою розмову, образливу і гірку для нас. Видно, щось сильно його мучило, щось хотілось йому додумати до кінця. Він ніби думав уголос:
Риси характеру воїна: А) гаряча любов до вітчизни і народу; Б) величезна сила волі, здатність на героїчні подвиги аж до са мопожертви в ім’я щастя людей; В) оптимізм, життєлюбність; Г) глибока віра в перемогу над ворогом; Д) вірність своєму військовому обов’язку. 3. З’ясувати поняття прометеїзму Прометеїзм — це самовіддане служіння людям, беззавітна, незламна і непохитна боротьба людини за щастя і благополуч чя інших.
Прометей Малишка — не легендарна, а реальна людина. Це типовий образ воїна, у якому втілені найхарактерніші риси, влас тиві багатьом воїнам.
— Ну, сідайте, повезем. Чого стали? — сказав дід Платон, Він стояв уже біля
човна з веслом. — Повезем уже, а там, що бог дасть. Не вміли шануватися, так уж
повезем, тікайте, чорт вашу душу бери... Куди ти хитаєш? Човна не бачив, воїн! —
загримав дід на когось із нас.
Ми розсілися у човні мовчки, і кожний думав свою невеселу думку.
— У тебе готово, Савко?
— Можна.
— А хмар наперло... Ач, що робиться! Страшний суд, чи що, починається? — Дід
Платон подивився на небо і плюнув у долоню. Потім він узяв весло і сильним рухом
одштовхнувся од берега.
Савка з онуком гребонули опачинами.
Човен був великий і старий-престарий. Він увесь був просмолений смолою і
покарбований часом.
Я сидів у човні близько коло діда Платона. Я дивився на тиху чарівну річку, і на
берег, і на суворого кормчого діда, що піднімався наді мною на фоні урочистого
неба. Мені здалося, що мене перевозять на той світ. Сором, і розпач, і
невимовний жаль, і безліч інших гострих почувань охопили мою душу, і скрутили
її, і пригнули. Прощай, моя рідна, дорога Десно.
Мене вивів із думи голос Платона. Він продовжував з Савкою свою розмову,
образливу і гірку для нас. Видно, щось сильно його мучило, щось хотілось йому
додумати до кінця. Він ніби думав уголос:
Риси характеру воїна: А) гаряча любов до вітчизни і народу; Б) величезна сила волі, здатність на героїчні подвиги аж до са мопожертви в ім’я щастя людей; В) оптимізм, життєлюбність; Г) глибока віра в перемогу над ворогом; Д) вірність своєму військовому обов’язку. 3. З’ясувати поняття прометеїзму Прометеїзм — це самовіддане служіння людям, беззавітна, незламна і непохитна боротьба людини за щастя і благополуч чя інших.
Прометей Малишка — не легендарна, а реальна людина. Це типовий образ воїна, у якому втілені найхарактерніші риси, влас тиві багатьом воїнам.