На основі поданого фрагмента складіть паспорт художнього твору:
«це було в самий розпал великої трагедії, що уготувало польське панство в спілці з прислужниками лойоли, завзявшись на святиню українського духу, на його буття…»
1.автор. 2. назва твору. 3. літературний рід. 4.жанр. 5. тема.6. ідея твору. 7.герої. 8. літературний стиль.

Спершу слід зазначити, що таке балада? Бала́да  — жанр ліро-епічної поезії фантастичного,  соціально-побутового характеру з своїм драматичним сюжетом, де розкривається характер головного героя.Українські народні балади відносяться до одного з найскладніших видів усної народної творчості. Основою тематики українських народних балад часто є фантастичні, незвичайні події. На відмінну від родинно-побутових чи суспільно побутових пісень, де події обмежуються лише повсякденним життям, балади зображують дещо неординарні події. Сильного психологічного ефекту в українських народних баладах досягають за до зображення драматизму подій, душевних та емоційних переживань. Таким чином можна стверджуват,що "Тополя" видатного Козаря, це балада, адже Шевченко створив її на основі народної пісні-балади "Ой чиє ж то жито, чиї ж то покоси»".«Тополя» — одна з ранніх балад Т. Шевченка. Де автор відображає глибокі переживання дівчини, розлученої з коханим.Змальовуючи в баладі перетворення дівчини на тополю, Шевченко підкреслює нерозривний зв'язок людини з природою,використовує народну символіку (Лебедонька, треті півні, місяць, калина, соловейко, рушники).

Сонет «Київ-традиція» — поетична фсторіософія Миколи Зерова. У ньому поет з притаманним йому лаконізмом відтворив історію славного міста від найдавніших часів до сього дення. Вірш «Київ — традиція» входить до збірки «Сонети і елегії» Тема «Київ — традиція»: оспівування «золотоголового» вічного міста Києва — як свідчення високої культури народу. Ідея «Київ — традиція»: утвердження незнищеності стародавнього Києва, культури, духовного життя народу, тощо. Головна думка — утвердження незнищенності Києва, його культури, духовності народу, його безсмертя, возвеличення краси золотоглавого Києва Жанр «Київ — традиція»: сонет Віршовий розмір — ямб Художні засоби «Київ — традиція» Персоніфікація — персоніфікується образ Києва, Данпарштадта Іронія — і в наші дні зберіг ти чар-отруту; в тобі розбили табір аспанфути; кують, і мелють, і дивують світ Епітети: войовничі готи, голосний і юний Тичина, давній міт, сонячні комуни Метафори: животворив душею, «Плуга» вів, лядський Болеслав Щербив меча об Золоті ворота Фразеологізми: теревені плів, байки складав Основна особливість — сонет позбавлений суспільного змісту.