В аргумент на цю тезу можна показати творчість Ніни Бічуї, власне, у художньому середовищі Львова постать Ніни Бічуї є особливою, непересіченою.
В 1960-х роках авторитетні коллеги називали її королевою жіночої прози, а критики писали, що її твори пронизані інтелектуальною напругою і психологізмом. Серед її книжок - "Дрогобицький звіздар", "Квітень у човні", "Родовід", "Бенефіс", "Десять слів поета".
Авторка каже, що повертатися до себе сьогодні нестерпно боляче, важко, майже неможливо. Втім, для читачів Бічуї - завше радість.
Після війни, повертаючись до Львова і надихнувшись новими книжками, незважаючи на біль, вона почала писати.
1. Сім‘я складається з Чарлі, пана та пані Бакет, дідуся Джо та бабусі Джозефіни, дідуся Джорджия та бабусі Джорджини. Вони мешкають в дерев’яній хатинці на краю великого міста.
2. З усієї родини роботу мав тільки пан Бакет. Але як би швидко він не працював , ніколи не заробляв стільки, щоб купити бодай половину потрібних речей.
3. На сніданок вони їли хліб з маргарином,на обід — варену картоплю з капустою, а на вечерю — капустняк. У неділю страви були такі самі, але з‘їсти дозволялося по дві порції.
4. Чарлі страшенно кортіло чогось ситнішого й смачнішого — ШОКОЛАДУ.
5. Чарлі міг відчути смак шоколаду лише раз на рік, на свій день народження. Щоразу він ховав її у коробочку, зберігав кілька наступних днів,коли не витримува відкушував манюсіньку крихточку. Так він міг розтягти плитку більш як на місяць.
6. У його місті, майже біля його хати , стояла ВЕЛИЧЕЗНА ШОКОЛАДНА ФАБРИКА. Двічі на день, ідучи до школи і повертаючись додому, Чарлі мусив проминали через фабрику. Щоразу на повні груди вдиха аромат шоколаду, що огортав звідусіль. Також він дуже прагнув потрапити на фабрику, усередину.
7. Щовечора Чарлі приходив до кімнати стареньких і сідав на ліжка. Старі тим часом починали розказувати йому найрізноманітніші історії. Через півгодини батьки кликали його спати.
8. Індійський принц попросив містера Вонку побудувати йому величезний палац з шоколаду. Коли палац був готовий , повністю із шоколаду. Містер Вонка попередив принца , щоб той вже починав їсти палац, бо він розтане. Але принц не послухався і коли він спав на нього почав крапати шоколад. Незабаром замість палацу, вже було ціле озеро шоколаду
9. Бо хтось із працівників був шпигуном і розбовтував рецепти іншим фабрикам. І вони почали робити такі ж самі шоколадні і не тільки, вироби.
10. Після закриття фабрики, через деякий вона знову запрацювала , але колишніх працівників не впускали. Вночі люди побачили у вікні тіні крихітних людей , не вищих за коліно.
11. Новина про 5 золотих квитків, завдяки яким можна відвідати фабрику.
12. Хлопцю було і радісно,і сумно. Бо він отримує плитку шоколаду лише раз на рік. Але надія все ж таки була.
Героями не народжуються.
В аргумент на цю тезу можна показати творчість Ніни Бічуї, власне, у художньому середовищі Львова постать Ніни Бічуї є особливою, непересіченою.
В 1960-х роках авторитетні коллеги називали її королевою жіночої прози, а критики писали, що її твори пронизані інтелектуальною напругою і психологізмом. Серед її книжок - "Дрогобицький звіздар", "Квітень у човні", "Родовід", "Бенефіс", "Десять слів поета".
Авторка каже, що повертатися до себе сьогодні нестерпно боляче, важко, майже неможливо. Втім, для читачів Бічуї - завше радість.
Після війни, повертаючись до Львова і надихнувшись новими книжками, незважаючи на біль, вона почала писати.
1. Сім‘я складається з Чарлі, пана та пані Бакет, дідуся Джо та бабусі Джозефіни, дідуся Джорджия та бабусі Джорджини. Вони мешкають в дерев’яній хатинці на краю великого міста.
2. З усієї родини роботу мав тільки пан Бакет. Але як би швидко він не працював , ніколи не заробляв стільки, щоб купити бодай половину потрібних речей.
3. На сніданок вони їли хліб з маргарином,на обід — варену картоплю з капустою, а на вечерю — капустняк. У неділю страви були такі самі, але з‘їсти дозволялося по дві порції.
4. Чарлі страшенно кортіло чогось ситнішого й смачнішого — ШОКОЛАДУ.
5. Чарлі міг відчути смак шоколаду лише раз на рік, на свій день народження. Щоразу він ховав її у коробочку, зберігав кілька наступних днів,коли не витримува відкушував манюсіньку крихточку. Так він міг розтягти плитку більш як на місяць.
6. У його місті, майже біля його хати , стояла ВЕЛИЧЕЗНА ШОКОЛАДНА ФАБРИКА. Двічі на день, ідучи до школи і повертаючись додому, Чарлі мусив проминали через фабрику. Щоразу на повні груди вдиха аромат шоколаду, що огортав звідусіль. Також він дуже прагнув потрапити на фабрику, усередину.
7. Щовечора Чарлі приходив до кімнати стареньких і сідав на ліжка. Старі тим часом починали розказувати йому найрізноманітніші історії. Через півгодини батьки кликали його спати.
8. Індійський принц попросив містера Вонку побудувати йому величезний палац з шоколаду. Коли палац був готовий , повністю із шоколаду. Містер Вонка попередив принца , щоб той вже починав їсти палац, бо він розтане. Але принц не послухався і коли він спав на нього почав крапати шоколад. Незабаром замість палацу, вже було ціле озеро шоколаду
9. Бо хтось із працівників був шпигуном і розбовтував рецепти іншим фабрикам. І вони почали робити такі ж самі шоколадні і не тільки, вироби.
10. Після закриття фабрики, через деякий вона знову запрацювала , але колишніх працівників не впускали. Вночі люди побачили у вікні тіні крихітних людей , не вищих за коліно.
11. Новина про 5 золотих квитків, завдяки яким можна відвідати фабрику.
12. Хлопцю було і радісно,і сумно. Бо він отримує плитку шоколаду лише раз на рік. Але надія все ж таки була.