Твір Миколи Гоголя "Ніч перед Різдвом" побудований як український вертеп – народний театр, де дія розігрувалася у двох ярусах: верхньому (небесному) і нижньому (земному). У верхньому ярусі показували релігійні сюжети, а в нижньому – смішні сценки з народного побуту. Традиційними персонажами українського вертепу були: у верхньому ярусі - Богородиця, Христос, чорт; у нижньому ярусі - баба (у творі Гоголя це Солоха, ткачиха, Переперчиха), дяк, голова, козак (наприклад Пацюк). У повісті Гоголя діють ще й такі традиційні персонажі українського вертепу: коваль, красуня (Оксана), цариця, кум.
У п’єсі відображено зміни, які відбулися в українському селі після реформи 1861 року. Мартин Боруля — чиновник, тобто вільна людина, яка сплачує грошовий податок. Як бачимо, чиновники — досить заможні люди, у них велике господарство, на якому працюють також і наймані робітники — збіднілі селяни. Мартин платить робітникам «на своїх харчах тридцять рублів», крім того, утримує сина-чиновника. Відповідно до указу, чиновники були зобов’язані подати документи, які підтверджували б їхнє дворянське походження. Якщо ж таких документів не буде, то їх прирівняють у правах до селян. Тому Красовський демонструє зверхність над Борулею.
Відповідь:
Твір Миколи Гоголя "Ніч перед Різдвом" побудований як український вертеп – народний театр, де дія розігрувалася у двох ярусах: верхньому (небесному) і нижньому (земному). У верхньому ярусі показували релігійні сюжети, а в нижньому – смішні сценки з народного побуту. Традиційними персонажами українського вертепу були: у верхньому ярусі - Богородиця, Христос, чорт; у нижньому ярусі - баба (у творі Гоголя це Солоха, ткачиха, Переперчиха), дяк, голова, козак (наприклад Пацюк). У повісті Гоголя діють ще й такі традиційні персонажі українського вертепу: коваль, красуня (Оксана), цариця, кум.
Пояснення:
У п’єсі відображено зміни, які відбулися в українському селі після реформи 1861 року. Мартин Боруля — чиновник, тобто вільна людина, яка сплачує грошовий податок. Як бачимо, чиновники — досить заможні люди, у них велике господарство, на якому працюють також і наймані робітники — збіднілі селяни. Мартин платить робітникам «на своїх харчах тридцять рублів», крім того, утримує сина-чиновника. Відповідно до указу, чиновники були зобов’язані подати документи, які підтверджували б їхнє дворянське походження. Якщо ж таких документів не буде, то їх прирівняють у правах до селян. Тому Красовський демонструє зверхність над Борулею.