Тема «любовного трикутника» не нова в українській літературі. З любовним трикутником ми зустрічаємося в таких творах, як «Украдене щастя» І. Франка, » Маруся Чурай» Л. Костенко.
Чим же ситуація, зображена в названих творах, відрізняється від описаної в новелі Гр. Тютюнника? У новелі зображено складний духовний конфлікт. Нашу увагу автор зосереджує не на подіях твору, а на почуттях героїв, їхніх пристрастях, переживаннях, які й рухають сюжет твору, розширюють його часові, просторові межі. Конкретна життєва ситуація, описана у новелі, змушує читача замислитись над питанням, які ж цінності людського життя є насправді вічними, тому він разом із героями починає шукати гармонійного розв’язання конфлікту. Герої такі різні, але єднає їх страждання, чиста любов як найвище мірило вартості людини. Ця любов не має нічого спільного з тілесним потягом. Вона піднеслася значно пише від земного. Співчуття, любов до ближнього, милосердя і всепрощення є визначальними для персонажів новели. Ці риси характерні для української людини, яка сповідує християнську мораль.
Життєвий шлях Чіпки сповнений крутих поворотів, підйомів і падінь. Природно, що й внутрішній світ цієї людини складний, суперечливий: добре, гуманне в ньому сплітається з недобрим і навіть лихим, як сплелася в ньому кров панська ляська й селянська українська. Чіпка зростає у невимовних злиднях, в атмосфері недоброзичливості й ворожості з боку односельців. Чіпка-байстрюк ще в дитинстві зазнає моральних кривд, поневірянь у наймах. У парубочі роки Чіпка стає на «слизький шлях» через те, що судовики обманом відібрали в нього землю. Чіпка втратив не лише землю, а й віру в добро, в справедливість. У його серці запеклася зневага до тих, хто вершить долю людей. . Остаточно на шлях розбійництва Чіпка стає після виведення його з членів земської управи. Як зазначав О.Білецький: «Чіпка в кінці роману перетворився на бузувіра, вбивцю, у вчинках якого зовсім зникає ідея, що штовхнула його на цей шлях». Кров невинних жертв невитравним тавром заплямувала душу Чіпки. Таким чином, Панас Мирний та Іван Білик на прикладі образу Чіпки Вареника показали моральне виродження і духовну деградацію українського народу.
Тема «любовного трикутника» не нова в українській літературі. З любовним трикутником ми зустрічаємося в таких творах, як «Украдене щастя» І. Франка, » Маруся Чурай» Л. Костенко.
Чим же ситуація, зображена в названих творах, відрізняється від описаної в новелі Гр. Тютюнника? У новелі зображено складний духовний конфлікт. Нашу увагу автор зосереджує не на подіях твору, а на почуттях героїв, їхніх пристрастях, переживаннях, які й рухають сюжет твору, розширюють його часові, просторові межі. Конкретна життєва ситуація, описана у новелі, змушує читача замислитись над питанням, які ж цінності людського життя є насправді вічними, тому він разом із героями починає шукати гармонійного розв’язання конфлікту. Герої такі різні, але єднає їх страждання, чиста любов як найвище мірило вартості людини. Ця любов не має нічого спільного з тілесним потягом. Вона піднеслася значно пише від земного. Співчуття, любов до ближнього, милосердя і всепрощення є визначальними для персонажів новели. Ці риси характерні для української людини, яка сповідує християнську мораль.
Таким чином, Панас Мирний та Іван Білик на прикладі образу Чіпки Вареника показали моральне виродження і духовну деградацію українського народу.