Софійка любила казку "Русалонька". Нетямущий і красивий принц нагадує їй однокласника Вадима Кулаківського, який не звертає на дівчину уваги і надає перевагу Ірці Завадчук. У Софійки є тітка Сніжана, у якої скоро має бути весілля з красенем Валентином. Мама Софійки раділа, що її сестра нарешті вийде заміж, бо раніше вона перебирала женихами: її не влаштовували прізвища, але тепер вона буде Біла. Мама й тітка самі шили плаття, Софійка в цей час доглядала свого 3-місячного братика Ростика. Батько Софійки був у відрядженні, а місяць тому вони переїхали у нову квартиру. Кожного разу, коли був повний місяць, поверхом нижче Софійка чула дивні звуки: хтось бігав, охкав, стукав, сміявся. От і цієї ночі знову таке відбувалося.
2. Вилазка до шафи
Зранку мама і Софійка пішли до баби Валі – сусідки навпроти, якій мешканці загадкової квартири довірили ключі, аби поливала вазони. У квартирі був перекинутий стілець і валялася блакитна стрічка. Баба Валя не вважала це дивним. У школі Софійка дала списати українську Кулаківському, але він не звертав на неї уваги. Після уроків Софійка провідала колишнього сусіда Сашка, який і досі мешкав у напівпідвальчику з мамою і трійнятами сестрами. Сашко намагався забезпечити свою родину: важив людей, продавав дрова (гіллячки, які збирав у дворах), ряст. Софійка розповіла йому про свою гімназію, весілля тітки і пережиті нічні страхи.
Гарна, вродлива
«Чорнобрива дівчина»
«Карі оченята. Біле личко»
Повністю віддається почуттям
«Полюбила чорнобрива козака дівчина»
«Якби знала, що покине було б не любила»
«Чуло серце недоленьку, сказати не вміло»
Щира в почуттях
«Обоє раденькі... »
«Легше, мамо, в труні лежать, ніж його побачить».
Страждає від розлуки
«Не співає — сиротою білим світом нудить»,
«Без милого сонце світить — як ворог сміється»
«Дивилася чорнобрива, сохла і мовчала»
Зневірена, засліплена горем
«Сохне вона, як квіточка»
«Тяжко мені, тяжко!»
Не має розуміння зі сторони матері, одинока
«Чи не била мати»
Ніхто не спитає: «Де ти була, що робила?»
«Чого в'янеш, моя доню?» стара не спитала»
«Мене мати хоче дати за старого заміж»
Вірність почуттям
«Не хочу я панувати, не піду я, мамо!»
Привітна, ввічлива
«Бабусенько, голубонько, серце моє, ненько»
Любляча донька
«А хто ж її головоньку буде доглядати?
«Хто догляне, розпитає, на старість
Забобонна, втратила віру, почуття обов’язку, занижена самооцінка
«Пішла вночі до ворожки»
Емоції переважають над осмисленням дійсності
«Без милого скрізь могила...»
«Скажи йому, що загину, коли не прибуде!»
Розгублена, невизначеність поступків
«Вийшла з хати — чи йти, чи ні?..»
Не бачить виходу з ситуації, безпорадна перед незгодами
«Пішла б же я утопилась жаль душу згубити... »
«Ні! Вже не вернуся!»
«Там десь милий чорнобривий співає, гуляє, а я плачу, літа трачу, його виглядаю»
Софійка любила казку "Русалонька". Нетямущий і красивий принц нагадує їй однокласника Вадима Кулаківського, який не звертає на дівчину уваги і надає перевагу Ірці Завадчук. У Софійки є тітка Сніжана, у якої скоро має бути весілля з красенем Валентином. Мама Софійки раділа, що її сестра нарешті вийде заміж, бо раніше вона перебирала женихами: її не влаштовували прізвища, але тепер вона буде Біла. Мама й тітка самі шили плаття, Софійка в цей час доглядала свого 3-місячного братика Ростика. Батько Софійки був у відрядженні, а місяць тому вони переїхали у нову квартиру. Кожного разу, коли був повний місяць, поверхом нижче Софійка чула дивні звуки: хтось бігав, охкав, стукав, сміявся. От і цієї ночі знову таке відбувалося.
2. Вилазка до шафи
Зранку мама і Софійка пішли до баби Валі – сусідки навпроти, якій мешканці загадкової квартири довірили ключі, аби поливала вазони. У квартирі був перекинутий стілець і валялася блакитна стрічка. Баба Валя не вважала це дивним. У школі Софійка дала списати українську Кулаківському, але він не звертав на неї уваги. Після уроків Софійка провідала колишнього сусіда Сашка, який і досі мешкав у напівпідвальчику з мамою і трійнятами сестрами. Сашко намагався забезпечити свою родину: важив людей, продавав дрова (гіллячки, які збирав у дворах), ряст. Софійка розповіла йому про свою гімназію, весілля тітки і пережиті нічні страхи.