Літературний диктант "ТАК" чи "НІ". 1.Послання від бабусі Клим одержав електронною почтою.
2.Бабуся для виконання завдання дала онукові жовтий автомобіль.
3.Жовтий "Запорожець" виявився "машиною часу".
4.На Клима в авто напав синьомордик на екскаваторі.
5."Машина часу" управлялася спеціальним роботом, який сидів на задньому сидінні жовтого "Запорожця".
6.Спочатку Климові захотілося спокою,свободи від усяких обіцянок і небезпек, потім він відчув смак пригод.
7."Машина часу " переміщалася в часопросторі зовсім непомітно.
8.Славним пращуром, засновником роду сім"ї Джури був Омелян Муха, запорзький характерник.
9.Характерник у запорожців - це чарівник ,найвправніший воїн.
10.Клим знайшов своїх батьків за до козацьких барабанів.
11.Людина не може зустрітися сама із собою в іншому часі.
12.Зброєю проти синьомордів виявилися земні мухи.
, очень благодарю
Відповідь:
Думаю, що не супер-пупер, але..
Тугаре, не можу сказати тобі ні «шановний», ні «славний», ні «великий» - про що, напевне, ти мріяв не один день свого нікчемного життя. Не можу тобі цього сказати, бо це була б неправда. Не хочу бажати тобі ні здоров’я, ні доброго дня, та й вітатися з тобою вік би не воліла. Але пишу тобі цього листа, щоб сказати ті слова, які ти не дозволив сказати Митькові Вояку, навіки закривши йому вуста.
Тугаре Вовку, ти - зрадник. Ти зрадив свій народ, свою землю. Жадібність і пиха засліпила тобі очі, знищила твою душу. Навіть сльози твоєї єдиної і улюбленої дочки Мирослави не змогли розтопити ту кригу, яка скувала твоє серце в погоні за владою і багатством. Ти міг би бути славним воїном, захисником, господарем, але ти чомусь обрав інший шлях у житті.
Сподіваюся, що в останню мить ти це зрозумів і хоч якось спробував спокутувати свою провину, врятувавши Максима Беркута від смерті.
Пояснення:
XIII век. Карпатское село живёт независимо и вольно, однако появляется боярин и считает себя полноправным хозяином края. Селяне не покоряются и побеждают боярина, объединившегося с монголами
В карпатское село Тухля приезжает боярин Тугар Волк. Князь Даниил даровал ему эти земли. Волк отправляется охотиться на медведей с гостями и смелой красавицей-дочерью Мирославой. Она получила мужское воспитание, обладает сильным духом и владеет навыками настоящего рыцаря. «Вот девушка! Такой бы подстать мужчиной быть» — восхищаются тухольцы, увидев её. Проводником бояре берут Максима Беркута, сына авторитетного в сельской общине старца Захара.
Во время охоты Мирослава проваливается в логово медведицы. В решающую минуту от смерти её Максим. В знак благодарности девушка горячо сжимает руку Молодые люди очарованы друг другом.
«Захар Беркут» (1971). Режиссёр: Леонид Осыка. Источник: YouTube.
Максим Беркут ведёт Тугара и Мирославу своим селом. Тухля находится в долине, окружённой со всех сторон скалами, в своеобразном котле. Сюда водопадом падает горный ручей, «извиваясь ужом по долине». Юноша рассказывает об общинном суде: на него собираются почтенные старцы села. Беркут зовёт и Тугара Волка. Но боярин считает оскорбительным быть равным смердам и не хочет приходить на суд.
В ущелье они видят Сторожа — огромный камень-столб, тухольскую святыню. Максим рассказывает легенду о нём. Когда-то на месте села было огромное озеро, власть над которым имела богиня смерти Морана. В нём не было ничего живого. Однажды царь великанов поссорился с Мораной, разбил окружающие озеро скалы, вся вода из него вытекла и потеряла свою силу. Тогда богиня смерти обратила царя в этот камень. Теперь он охраняет долину.
Объяснение: