Література 70-90-х років ХІХ ст Творчість І.Нечуя-Левицького, Панаса Мирного, І. Карпенка-Карого
Рівень І (кожна правильна відповідь — 0,5 б.)
1 Який твір називають «ареною людських пристрастей»?
а) «Хіба ревуть воли, як ясла повні?»
б) «Маруся»
в) «Кайдашева сім'я»
г) «Мартин Боруля»
2. Вкажіть, хто з відомих українських письменників назвав І.Нечуя-Левицького «всеобіймаючим оком України», «артистом зору»:
а) Т.Шевченко;
б) І.Франко;
в) Леся Українка;
г) О.Маковей.
3. «Польова царівна» - так назвав Панас Мирний одну з героїнь роману «Хіба ревуть воли, як ясла повні?». Це:
а) Мотря;
б) Галя;
в) Христя;
г) баба Оришка.
4. Що є предметом зображення в повісті І.Нечуя-Левицького «Кайдашева сім’я»:
а) трагічні події українського села, пов’язані з підготовкою до реформи 1861р.;
б) традиційний патріархальний устрій українського села;
в) сім’я як середовище безперервних конфліктів, зумовлених надто великою кількістю людей;
г) розшарування селянства, розпад патріархальних норм родинного життя під тиском пореформених обставин, темрява і неуцтво, індивідуалізм.
5. Хто вважає, що лише якісна освіта може створити дворянина?
а) Гервасій
б) Мартин
в) Микола
г) Степан
6. Що заперечує автор у повісті «Кайдашева сім’я», створюючи комічні ситуації і сцени:
а) необхідність відокремлення господарства старшого брата Карпа від молодшого Лавріна зі своїм господарством;
б) крутий характер Марусі Кайдашихи;
в) постійне вживання спиртного старим Кайдашем;
г) безглузде марнування життя і здоров’я на суперечки, які порушують цілісність і міцність родини.
7. . Укажіть героя твору «Кайдашева сім'я», про якого сказано: «Широке лице було сухорляве й бліде, наче в ченця. На сухому високому лобі набігали густі дрібні зморшки»:
а) Лаврін;
б) Карпо;
в) Омелько;
г) Кайдашиха.
8. . Не розділяють прагнення Мартина добитися дворянського титулу всі персонажі, окрім:
а) Степана;
б) Марисі;
в) Палажки;
г) Гервасія.
9. Визначте головну проблему роману-епопеї «Хіба ревуть воли, як ясла повні?»:
а) неможливість реалізації творчих задумів героя за умов кріпацтва;
б) конфлікт між багатими і бідними як головний конфлікт ХІХ ст.;
в) конфлікт «пропащої сили» з патріархальним середовищем пореформеного села;
г) конфлікт батьків і дітей.
10. Словами: « Сам – предводитель; родичі – урядники; справник, суддя, підсудки – все то зяті, родичі зятів, племінники,,, Як квочка курчат збирає під крила, так … придбав до своїх лап цілий повіт...», – автори роману «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» характеризують:
а) Максима Ґудзя;
б) Чіпку Варениченка;
в) Василя Польського;
г) сотниченка Саєнка.
11. Ідеєю твору «Мартин Боруля»: є
а) викриття злочинної діяльності шляхтича Красовського;
б) змалювання судової тяганини з її бюрократичними вадами;
в) зображення життя дрібного шляхтича в кінці ХІХ століття;
г) засудження міщанських прагнень головного героя.
12. Яким правилом керувався в житті «чесний труженик» Грицько Чупруненко:
а) «Коли б можна, – увесь би цей світ виполонив, а виростив новий… Тоді б може й правда настала!..»;
б) «Береженого й Бог береже»;
в) «Своя сорочка ближче до тіла»;
г) «А що люди про мене скажуть?».
Рівень ІІ (кожна правильна відповідь — 2 б.)
1. У чому, на вашу думку, полягає актуальність твору І. Карпенка-Карого «Мартин Боруля» в наш час?
2. Висловіть власну думку про життєвий вибір Чіпки (за романом Панаса Мирного «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» ).
3. Моє ставлення до синів та невісток Омелька Кайдаша (за повістю І. Нечуя-Левицького «Кайдашева сім’я» ).
Відповідь:
1. В
2.Б
3. А
4. Г
5.Б
6.Г
7.В
8.
9.В
10.?
11.
12.В
РІВЕНЬ 2
1.Справді,твір Івана Карпенка-Карого досі має актуальність і тісно пов'язаний з нашим часом.Це проявляється у ставленні Мартина Борулі до дворянства,адже у наш час люди хочу бути багатими,і роблять це різними і дуже підлими шляхами.Хоч Мартин нікого не зраджував,але його охопила та "манія" до грошей,до звання дворянина,що він хоч ним і не був,але прийняв правила "дворянства" у себе вдома.Сім 'ї це не дуже сподобалося,тобу в нього булі дуже напружені стосунки з членами родини.Мартин намагався,але все ж таки не став дворянином і добився лише зміни однієї букви в призвищі.
Отже,Іван Карпенко-Карий хотів сказати нам,що не треба втрачати розум і здоровий глузд заради грошей.
2.Якби в романі діяв лише Чіпка, з усіма його бідами, то, мабуть, можна було йому співчувати. Мовляв, а що ж іще робити у подібних умовах? Але ж поряд з Чіпкою мати, Галя, Грицько, Христя. Намагаючись підтримати героя, вони підказували йому інший шлях. Якби прислухався, може, став би хазяїном, як Грицько, добрим і ніжним чоловіком для Галі, а для матері — люблячим сином.
3.Карпо — грубий, черствий парубок. Його очі завжди сердиті, бліде лице — неласкаве. «Він ніколи не сміявся гаразд, як сміються люди, а його насуплене жовтувате лице не розвиднілось навіть тоді, як губи осміхались». Карпо — непривітна людина, а через нескінченні сварки стає дедалі більше й більше грубішим. Доходить до того, що в пориві злості він кидається на батька з кулаками і кричить: «Задушу, іродова душе!» Прагнення власного матеріального достатку заглушує в Карпові родинні почуття і доводить до того, що він перед очима всього села женеться з дрючком за рідною матір'ю.
Щодо невісток, то й у їхніх характерах відбуваються зміни. Егоїстична, сварлива, скупа Мотря ще більше зненавиділа людей, коли стала самостійною господинею. У неї з'являються злість і жорстокість. Поряд із Мотрею автор показує Мелашку. Вона добра, спокійна, в усьому підкоряється свекрусі. Та під впливом Кайдашів вона втрачає свою душевну красу, привабливість, доброту, стає егоїстичною, як і інші члени родини.
Я вважаю, що якби не було сварок у Кайдашевій сім'ї, якби всі жили мирно, то Мелашка і Лаврін залишилися б добрими, спокійними, привабливими, а Карпо і Мотря не почерствіли б ще більше, а навчилися б поважати людей, цінувати доброту.
Мені не подобається, що всі вони зосереджені на їхніх взаєминах, і замість прагнення миру і злагоди у них виникає озлобленість одне до одного. Не уявляю, як рідні люди можуть будувати своє життя на взаємній недовірі, лукавстві та дріб'язковості. Вони просто приречені вести хатні війни постійно, марно силкуючись вихопити собі більший шматок.