В
Все
Б
Биология
Б
Беларуская мова
У
Українська мова
А
Алгебра
Р
Русский язык
О
ОБЖ
И
История
Ф
Физика
Қ
Қазақ тiлi
О
Окружающий мир
Э
Экономика
Н
Немецкий язык
Х
Химия
П
Право
П
Психология
Д
Другие предметы
Л
Литература
Г
География
Ф
Французский язык
М
Математика
М
Музыка
А
Английский язык
М
МХК
У
Українська література
И
Информатика
О
Обществознание
Г
Геометрия

Лісова пісня, дайте відповіді на питання:
1. До прологу доберіть ілюстрацію, яка б відповідала описові природи
2.Чи схвалюєте ви Водяника, коли він заборонив Русалці йти з «Тим, що греблі рве»? Чому схвалюєте чи не схвалюєте?
3. На вашу думку, герої, з якими познайомилися в ПРОЛОЗІ, здатні на довгі, міцні, надійні стосунки, на справжню любов? Обгрунтуйте одним реченням.
4. Початок І дії – казковий чи реальний? З чого це видно?
5. Про що свідчать слова Лукаша: « Калинова, вербова та липова, - ото й усі. А треба ще й очеретяну собі зробити, - та лепсько грає! » Які це прагнення чи яка риса характеру?
6. За що в лісі поважають дядька Лева?
7. Які риси характеру притаманні Мавці в І дії?
8. Що Мавці найбільше подобається у стосунках птахів та людей?
9. Поясніть слова Мавки: «Ох! Зірка в серце впала.»
10. Що, на вашу думку, більше оцінив Лукаш у Мавці: вроду чи душу? А Мавка в Лукашеві?
11.ВИСНОВОК З І ДІЇ: Що ж найголовніше в стосунках чоловіка й жінки, для людини взагалі?

Показать ответ
Ответ:
ruzall
ruzall
03.05.2020 20:25

Відповідь:

Якщо питання звучить - скласти сенкан за віршем Т.Г.Шевченка (описати, наприклад, зміст,) то як варіант:

Козак

сумний, нещасливий

нудьгує, плаче, шкодує

що покинув неньку, Батьківщину

Сіромаха

А от якщо завдання звучить скласти  сенкан  на конкретне слово "Думка", то теж як варіант:

Думка

важка, невесела

засмучує, турбує, гризе

серде, душу козака пече

Дума

(хоча мені більше сподобалося б по змісту замість "дума" - Безвихідь", але це не синонім до слова  "Думка", а за правилами сенкана  має бути синонім))

Пояснення:

0,0(0 оценок)
Ответ:
vadimnigamaev
vadimnigamaev
04.11.2020 23:19

Прислів’я, загадки і приказки супроводжують нас у побуті з сивої давнини  до нинішніх днів і, очевидно, так буде завжди. Адже вони - неоціненні скарби народної творчості. Вони містять усе, що трапляється у житті з кожною людиною: будні і свята, сміх і горе, вірність і зраду, радість і обурення, страх і сміливість, бунтарство і покірність… Вони навчають і виховують, лякають і остерігають. За довгі віки народ вклав у зразки своєї творчості все, що притаманне його існуванню. Приказки, казки, загадки, прислів*я відносяться до «малих» жанрів народної творчості. Але не можна применшувати їх значення у народному побуті, тому що їх вживає кожна людина кожного дня, у відповідь на будь-яку подію власного чи чужого життя: працюючи, відпочиваючи, святкуючи, виховуючи малечу, оцінюючи явища природи. Ці згустки народної мудрості мають досконалу словесну форму, це мініатіюри, де немає жодного зайвого слівця. Але вони мають глибокий зміст, тому й стали з часом неписаним моральним кодексом суспільства.  

Не так вже й багато у нашій мові слів, до яких би не існувало прислів*я, приказки або загадки.

Ну от, наприклад, візьміть прості слова із щоденного вжитку: ложка, сіль, капуста, дерево, будинок, годинник, сорочка, спідниця, штани…  Впевнений, що до кожного з цих та інших слів не складно підібдрати прислів*я або приказку, або й загадку.

Не вірите?

Сидить баба на грядках вся закутана в хустках. Це про капусту загадка. І це про неї, але вже прислів*я: «Пішов би до сусіда по капусту, та на двір не пустять». Саджаючи капусту, приказують: не родися пуста, родися густа.

А ось про ложку загадка: сама не їм, а всіх годую. А ось про неї прислів*я та приказка:  Дали ложку, то дадуть і юшку. Дали ложку, як страви не стало.  

І так про все на світі. Моя бабуся полюбляє вставляти у свої розповіді при далеке минуле усілякі прислів*я. З її розмов я для себе зрозумів, що вони виникали в усі періоди життя людей. Так, у війну виникали одні прислів*я, у мирний час інші. Наприклад, під час Великої Вітчизняної війни говорили так:

Затрусився фашист, як осінній лист. Від фашистів звільнилися, як на світ народилися. Айн, цвай, драй, - з нашої землі, фашисте, тікай.

Під час голоду було прислів*я «Навчить біда ворожити, як нема що в рот уложити.

З усього цього можна зробити висновок: прислів*я, приказки та загадки містять у собі всю красу та мудрість народу, який створив усе це мовне багатство.

Объяснение:

0,0(0 оценок)
Популярные вопросы: Українська література
Полный доступ
Позволит учиться лучше и быстрее. Неограниченный доступ к базе и ответам от экспертов и ai-bota Оформи подписку
logo
Начни делиться знаниями
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси ai-бота