Кто такие колумбы и магеланы? (реферат)по стиху в.симоменко"гей, нові колумби й магеллани": напнемо вітрила наших мрій! кличуть нас у мандри океани. бухту спокою облизує прибій. хто сказав, що все уже відкрито? нащо ж ми народжені тоді? як нам помістити у корито наші сподівання молоді? кораблі! шикуйтесь до походу! мрійництво! жаго моя! живи! в океані рідного народу відкривай духовні острови! геть із мулу якорі іржаві — нидіє на якорі б'ються груди об вітри тужаві, каравела1 в мандри вируша. жоден вітер сонця не остудить. півень землю всю не розгребе! україно! доки жити буду. доти відкриватиму тебе. мріяти й шукати, доки жити, шкварити байдужість на вогні а якщо відкрию вже відкрите, — друзі! ви підкажете мені
Цими словами поет звертається до людей, схожих духом на славетних відкривачів нових земель - Колумба і Магелана. Використання метонімії дає йому можливість в алегоричному вигляді закликати під свої знамена всіх тих, в кого в душі звучить вічний поклик йти в незнані далі, за моря і гори, знаходити щось, робити відкриття,. Звертається до мрійників і мандрівників не лінитися рушати в путь за відкриттями, навіть якщо всі навкруг вважають, що все вже відкрито до нас. Тому що головне - йти за своєю мрією, не давати душі вснути в болоті повсякдення