КОНТРОЛЬНА РОБОТА З УКРАЇНСЬКО
ЛІТЕРАТУРИ ДЛЯ 8 КЛАСУ
на тему
«Творчість А.Малишка, А.Дімарова, О.Чорногуза.» (тест)
Кожне завдання оцінюється в вірна відповідь лише одна.
1.Композиція літературного твору має такі компоненти:?
А.Зав’язка, розв’язка. розвиток подій, кульмінація;
Б.Кульмінація, зав’язка, розв’язка, розвиток подій;
В.Зав’язка, розвиток подій, кульмінація, розв’язка.
2.У фейлетоні «Як вибрати ім’я» О. Чорногуз радить:
А.не обирати ім’я «за заповітом» від покійних родичів;
Б.обирати ім’я серед імен акторів та співаків;
В.обрати складне у вимові ім’я.
3.Чому головного героя оповідання А.Дімарова зовуть Тирликом?
А.бо він не вимовляв літеру «Р»;
Б.бо він постійно співав «ТРРАЛЛЛЯЯЯ-ЛЛЛя»;
В.бо він їздив на тракторі.
4.Як закінчилося оповідання А.Дімарова «Тирлик»?
А.він залишився з бабусею;
Б.він поїхав до батьків у місто;
В.він залишився сиротою.
5.Звідки був родом солдат? (за поемою «Прометей» А.Малишка):
А.з Київщини;
Б.зі Смоленщини;
В.з-під Полтави.
Гарна, вродлива
«Чорнобрива дівчина»
«Карі оченята. Біле личко»
Повністю віддається почуттям
«Полюбила чорнобрива козака дівчина»
«Якби знала, що покине було б не любила»
«Чуло серце недоленьку, сказати не вміло»
Щира в почуттях
«Обоє раденькі... »
«Легше, мамо, в труні лежать, ніж його побачить».
Страждає від розлуки
«Не співає — сиротою білим світом нудить»,
«Без милого сонце світить — як ворог сміється»
«Дивилася чорнобрива, сохла і мовчала»
Зневірена, засліплена горем
«Сохне вона, як квіточка»
«Тяжко мені, тяжко!»
Не має розуміння зі сторони матері, одинока
«Чи не била мати»
Ніхто не спитає: «Де ти була, що робила?»
«Чого в'янеш, моя доню?» стара не спитала»
«Мене мати хоче дати за старого заміж»
Вірність почуттям
«Не хочу я панувати, не піду я, мамо!»
Привітна, ввічлива
«Бабусенько, голубонько, серце моє, ненько»
Любляча донька
«А хто ж її головоньку буде доглядати?
«Хто догляне, розпитає, на старість
Забобонна, втратила віру, почуття обов’язку, занижена самооцінка
«Пішла вночі до ворожки»
Емоції переважають над осмисленням дійсності
«Без милого скрізь могила...»
«Скажи йому, що загину, коли не прибуде!»
Розгублена, невизначеність поступків
«Вийшла з хати — чи йти, чи ні?..»
Не бачить виходу з ситуації, безпорадна перед незгодами
«Пішла б же я утопилась жаль душу згубити... »
«Ні! Вже не вернуся!»
«Там десь милий чорнобривий співає, гуляє, а я плачу, літа трачу, його виглядаю»
Відповідь:Шевченко написав дуже багато віршів. Та найбільше мені сподобався вірш «Садок вишневий коло хати». Вірш був створений у важких умовах, коли поет був у казематі . Написаний попри всі заборони писати у 1847 році в С.-Петербурзі, коли думки автора линули далеко до рідного краю.
Цей вірш припав мені до душі тим, з якою влучністю у ньому розповідається читачу про працьовитий народ, з яким трепетом розкривається краса рідної землі:
Садок вишневий коло хати,
Хрущі над вишнями гудуть,
Плугатарі з плугами йдуть,
Співають ідучи дівчата,
Словами «сім’я, вечеря коло хати » автор закликає шанувати батьків , яких йому дуже не вистачало. Не забувати українські звичаї. Коли читаємо рядки вірша, можемо відчути ту затишну атмосферу і велику силу родини, коли всі збираються разом за столом .
Від вірша віє спокоєм і впевненістю . Ми уявляємо собі той вечір, чарівний спів солов’я, задушевні українські пісні дівчат, що линуть у вечірній тиші. Вірш коротенький, але в ньому дуже точно переданий колорит саме українського села:
Затихло все, тілько дівчата
Та соловейко не затих.
Ось чому мені подобається вірш Т.Шевченка «Садок вишневий коло хати».
Пояснення: