Контрольна робота з теми «Ми-українці» 18.05
1.Сином якого відомого українського письменника був Олег Ольжич?
А) Михайла Стельмаха Б) Івана Франка В) Олександра Олеся
Г) Андрія Чайковського
2. Що є найціннішим Божим дарунком для людини за віршем Олега Ольжича «Господь багатий нас благословив»?
А) родина Б) життя у його найяскравіших проявах
В) здоров’я Г) матеріальний добробут
3. У якому персоніфікованому образі постає радість в однойменному вірші Олени Теліги?
А) босоногої дівчинки Б) вітрогона-хлопчини В) пташки Г) квітки
4. Про українського силача, який здобув славу найсильнішої людини світу, розповідає:
А) новела Б) пригодницька повість В) оповідання Г) балада
5. У якому виді спорту Іван Сила вперше заявив про себе як професійний спортсмен, перемігши поліцейського Магдебуру
А) боротьба Б) бокс В) легка атлетика Г) важка атлетика
6. Хто з членів циркової трупи став спільником агента Фікси?
А) Мілка Б) Фандіго В) Піня Г) Пандорський
7. Який художній засіб використаний в уривку з вірша Андрія Малишка?
…І засмучені очі хороші блакитні твої.
А) епітет Б) метафора В) персоніфікація Г) порівняння
8. У літературі Андрій Малишко утвердися як
А) поет-пісняр Б) письменник-новеліст В) письменник –публіцист Г) байкар
9. Установіть відповідність між героєм повісті Олександра Гавроша «Неймовірні пригоди Івана Сили» та його характеристикою.
1) Міха Голий А) найсильніша людина Японії
2) Аделія Б) вуличний борець, якого переміг Іван
3)Піня В) власниця цирку
4) Велет Г) товариш Івана, сторож у цирку
Д) карлик
Відповідь:
Зазначене речення є цитатою з твору І.Нечуй-Левицького "Кайдашева сім"я". За жанром «Кайдашева сім’я» - це соціально-побутова сатирично-гумористична повість. Цікаво, що в повісті майже немає сцен, у яких би лунав сміх. «Кайдашева сім’я» населена дуже серйозними людьми. Їм не до сміху, оскільки всі вони - учасники великої родинно_побутової війни, якій не видно кінця. Змальовуючи цю «війну», прозаїк раз у раз вдається до гумору. А в наведеній цитаті як яскравий комічний засіб використав змішування стилів - високим епічним стилем описує сцену побутової бійки. Згадаймо піднесений стиль козацьких пісень, балад - "То не грім в степу грохоче, То не хмара світ закрила. То татар велика сила Козаченьків обступила". Війна в родині і те, як описує її автор викликає сміх, але крізь цей сміх пробиваються сльози…
Пояснення:
Ой смійтеся, дівчаточка, та й ви, молодиці,
Посіяв я файку жита, а цибух пшениці.
На припічку молотив, у запічку віяв,
Під припічком наорав, пшениці насіяв.
Ой Іван-подолян ходив з посторонком,
Вперезався комишем, підпирався ворком.
Тримав став на печі, черпав воду саком,
Ловив рибу грабельками, стріляв птахи маком.
Як ся став запалив, риби погоріли,
Попалені щупаки до лісу летіли.
Ой дівчино, дівчинонько, вмієш ся пишити,
А не вмієш до сорочки рукава пришити.
- Ой ти, білява, білявино, чого така біла?
- Бо на мені пудерику до півтора кіла.
Ой ішов я з вечорниць та попід городи,
Замотався в гарбузи та й наробив шкоди.
Як зачали старі баби кочергами гнати,
То я мусив гачі[1] дерти, гарбузи латати.
Утікав я од Параски через перелазки,
Якась біда ударила по штанах три разки.
А я кричу: - Ґвалту, люди, чого біда хоче? –
А по мені четвертий раз: - Не ходи поночі!
Як ішов я через село, курка мене вздріла,
Якби не та паличенька, була б мене з'їла.
Г»й скрипочка би не грала, якби не той смичок,
Не була би жінка бита, якби не язичок.
Та журюся, хлоп молодий, що ми жона схудне:
Доки зварить дещо їсти, то уже полуднє.
Ой мала я миленького, ой мала я, мала,
Поставила на ворота, та й ворона вкрала.
Ой мала я хлопця, ой хлопця Андруха,
Посадила над водою, та й украла муха.
Роботящий легінище, нема що казати:
До півночі за дівками, до полудня - спати.
Егей, файна дівка, срайна, шкода, що лінива:
Штири днини горшки мокли, а п'ятої мила.
Та чотири легіники сіно обертали,
Миша в сіні шелеснула - вони повтікали.
Ой скажіте, добрі люди, чим Андрій хворіє:
На роботі - замерзає, коло миски - пріє.