Контрольна робота з розділу "Ти знаєш, що ти - людина..." (І частина) (Григір Тютюнник. Олекса Стороженко. Богдан Лепкий. Ліна Костенко) Варіант 1
1.Мишка радіє, що діти сплять і не чують, як:
а) вона краде чуже добро;
б) люди веселяться;
в) на них полює хазяйка;
г) люди обманюють.
2.Парубки запропонували Павлові йти з ними:
а) погуляти;
б) шукати скарб;
в) на рибалку;
г) на пляж.
3. Продовжіть вислів: «...як кому Бог дасть щастя, то не треба йому й рідної матері, не треба і скарбу шукати...»:
а) «...він завжди поруч»;
б) «...життя і так прекрасне»;
в) «...бо ніколи не знайдеш»;
г) «...сам скарб його знайде».
4. У чому полягала помста мишки хазяїнам?
а) Прогризла всі мішки із зерном;
б) не давала вночі спати;
в) знищила гроші;
г) зіпсувала новий одяг.
5.Чому Павлусь, герой оповідання О.Стороженка «Скарб», не ходив до школи?
а) Не хотів;
б) не прийняли;
в) не віддали батьки;
г) освоював науку самотужки.
6. Чайка дивувалася із застереження бути обережною на крижині, бо:
а) не розуміла людської мови;
б) їй не страшна повінь–у неї є крила;
в) вона не слухає нічиїх порад;
г) була занадто гордою.
7. Продовжіть вислів «Людина нібито не літає, … (Л.Костенко. «Чайка на крижині». «Крила»):
а) «…а правду знає»;
б) «…й землі немає»;
в) «…а крила має»;
г) «... а долю має».
8. Коли відбуваються події, описані у диптиху Л.Костенко «Чайка на крижині». «Крила»?
а) Взимку;
б) влітку;
в) навесні;
г) восени.
9. Установіть відповідність між портретами, портретними характеристиками та героями повісті Гр. Тютюнника «Климко».
1 «…Йшов босий, у куцих штанчатах, старій матросці, що була колись голубою, а тепер стала сіра, та ще в …діжурці. Тій діжурці… було "сто літ”, і не рвалася вона лише тому, що зашкарубла від давньої мазути».
2 «Він ішов помалу, як гайворон. …Добре бачив крізь солому неголене зморшкувате обличчя, товсту обвислу нижню губу і високо підняте плече з карабіном на реміняці. Він був уже підтоптаний… і, певне, йшов до скирти, щоб набрати соломи під своє утле тіло».
3 «Маленьке-маленьке личко, біле, аж крейдяне, і щільно заплющені повіки, що здригалися від сонця, а губенята, не червоні, а синюваті, ожинові, невпинно ворушились, наче шукали щось».
4 «…Сидів просто на землі, обгорнувши ноги старою сукняною ковдрою. На скронях йому густо висіялася кучерява розсадка сивини, а лице все було в зморшках. І в кожній зморшці… чаїлась добра лагідна усмішка».
А Оля
Б дядько з базару
В чех-солдат
Г Климко
Д швець
10. Установіть відповідність між уривками з творів і художніми засобами. Уривки з творів
1. «...мишка чує, в хаті чужим духом пахне» (Б.Лепкий. «Мишка»).
2. «... руки білі та ніжні, як у панночки» (О.Стороженко. «Скарб»).
3. «Мої корови тільки молока дають, що кіт наплакав... Спитайте в наших сусідів. Може, продадуть; вони на гроші ласі і рідного батька продали б, а в нас нема що продавати, хоч і хотіли б».
4. «Землі немає, то буде небо»
Художні засоби: А Порівняння Б Персоніфікація В Антитеза Г Гіпербола
Д Фразеологізм
11. Установіть відповідність між прикладами художніх засобів та прийомів, використаних О. Стороженком в оповіданні «Скарб», та їх визначенням.
1 «Така з неї добра і покірна жінка; а як дійде діло до її Павлуся, то як скажена стане …Пика широка та одутловата, як у того салогуба, а руки білі та ніжні, як у панночки»
2 «Пообідає і знов куня; коли зимою, то знов у просо, а коли літом, то вийде в садок, ляже під грушею, а часом, глянувши угору, трошки й розсердиться: "Бісові груші,— пробубонить,— які спілі, і над самісінькою головою висять, а ні одна ж то не впаде у рот”»
3 Щастя, як горох з мішка, так і сиплеться; глита, як той пуцвіринок; галас підійме, буцім з його чортяка лика дере; останеться мов сліпий без поводиря; їсть, аж за ушима лящить
4 «Наймичка доглядала Павлуся, як рідна мати: і годує його, і голову йому змиє, і розчеше, і роздягає, і стеле, так йому у вічі й дивиться, думку його відгадує, бо Павлусь за ввесь день і пари з рота не пустить; хоч би часом чого і схотів, вже не попросить; якось йому й слово важко вимовити»
А гіпербола (перебільшення)
Б порівняння
В комічне (гумор)
Г метаморфоза
Д протиставлення (антитеза, антоніми)
12. Установіть відповідність між художніми особливостями, елементами твору Б. Лепкого «Мишка» та їх визначенням.
1 Засудження людей, які наживаються на людському горі, байдужі до чужої біди
2 Жила Мишка з мишенятами в господаря — ходила зустрічатися з міськими подругами — розповідала їм про господаря й господиню, яку користь вони мають з війни; вражена бездушністю й брехливістю хазяйки — вирішує помститися й згризає сховані гроші
3 Історія про Мишку, яка помстилася людям за їхню жадібність і бездушність
4 «Господар, кахикаючи й постогнуючи, бо був товстий, як годований кабан, поліз під ліжко. Добув ящик, відчинив і … очі йому пішли в стовп, брови підлізли вгору, волосся дубом стало.
— Погризли, погризли, погризли!»
А тема Б ідея, головна думка В жанр
Г сюжет (зміст) Д кульмінація
Бачиш ти - оця діброва,
Поле, небо, син море
Це моє багатство - господарство і розкішне, і просторе.
Але не здатний Бертольд зрозуміти цих слів, бо для нього «таємний світ небесний» нічого не вартий у порівнянні з красивим замком або з графством. Лицар дивується, коли бачить великий вплив слова поета на молодь, він навіть вбачає в цьому якесь чаклунство. Минув час, і Бертольд відправляється в походи завойовувати чужі міста. Його військо супроводжує пісня про рідний край, який завжди в серці, якого ще більше безкорисливо любити вчить нас далека розлука. З уявною зв'язком з рідним краєм воїни сміливо йдуть на приступ замків і фортець. Щасливий і сп'янілий від перемог, лицар не чує тих пісень, думаючи про власну перемогу. І коли щастя відвернулося від нього і у війську почалися чвари та незгоди, Бертольда рятує глузлива пісня військових співаків про недбале воїна, який повертався додому живий і неушкоджений, так як мав у вигляді талісмана мудре пропозицію: «Удирай, поки здоровий!» Ця пісня повернула їм відвагу, а з нею і перемогу в бою. Перемогла не відвага Бертольда, перемогло слово поета з дивною, ніби, справді, ворожою силою. Отже своїм воєнним щастям вельможа зобов'язаний поетові.Коли Бертольд пропонує художнику високу, на думку пана, честь - стати придворним поетом, жити у нього в замку, бути в пошані, добробут і славу, поет з посмішкою на вустах відкидає це за
Золотих не хочу лаврів,
З ними щастя не здобуду.
Якщо ними увенчаюсь,
То поетом вже не буду.
Так вирішує Леся Українка питання про незалежність мистецтва від золотого мішка, про свободу творчості художника, який повинен виражати думи і прагнення рідного народу, підтримати його в боротьбі за волю і щастя.