Контрольна робота № 6. Гумористичні твори. Леонід Глібов, Степан Руданський, Павло Глазовий
Варіант 1
1. Л. Глібов працював у гумористичному жанрі
А гумореска Б анекдот В байка Г співомовка 0,
2. Назвіть твір, у якому основною думкою є «Найлучше жити, як милосердний Бог дає»,
А «Добре торгувалось» С. Руданського В «Еволюція» П. Глазового
Б «Жаба і Віл» Л. Глібова Г «Муха і Бджола» Л. Глібова
0,
3. Яке із поданих нижче народних прислів’їв розкриває ідейний зміст твору «Муха і Бджола» Л. Глібова?
А Беруть завидки на чужі пожитки
Б Здогадався цуцик, як хвіст одпав
В Де кисіль – там я й сів, де пиріг – там я й ліг
Г Пальця до рота не клади, бо відкусить
0,
4. Укажіть твір С. Руданського, у якому висміюється бажання дошкулити українському народові й возвеличується кмітливість українців.
А «Добре торгувалось» В «Запорожці у короля»
Б «Гуменний» Г «Свиня свинею»
0,
5. Назвіть художні засоби, що використані в рядках: «Бо на солодку похвалу / Не тільки мухи ловляться».
А метафора, гіпербола В епітет, інверсія
Б епітет, антитеза Г епітет, метафора
0,
6. Байка має всі особливості, ОКРІМ
А розповідь про подію
Б невелика кількість дійових осіб
В алегорична спрямованість
Г немає розподілу на дві частини: розповідну та повчальну
0,
7. Установіть послідовність подій у байці Л. Глібова «Щука»
А винесення вироку Щуці 1 –
Б визначення суддівського складу 2 –
В звинувачення Щуки у злочинах 3 –
Г у суд на Щуку надійшла скарга 4 –

8. Установіть відповідність між поняттям та його визначенням.
1 співомовка А доброзичливо-глузливе ставлення до чого-небудь, спрямоване на викриття вад
2 гумор Б повчальна частина байки
3 алегорія В непрямий порядок слів у реченні
4 мораль Г короткий гумористичний вірш, часто побудований на якомусь народному анекдоті, дотепі, приказці чи казковому мотиві
Д б двопланового художнього зображення, що грунтується на приховуванні реальних осіб, явищ і предметів під конкретними художніми образами з відповідними асоціаціями
1 – 2 – 3 – 4 –

9. Установіть відповідність між рядками твору та його назвою
1 «Розбиратися у людях / Перше діло наше ». А С.Руданський «Гуменний»
2 «Не можна в двері – я в кватирку / Або пролізу
в іншу дірку - / І зась усім!» Б П.Глазовий
«Заморські гості»
3 «Реготять купці дурнії, / А він тільки сплюне/
Та й до другої крамниці, / Багатшої, суне». В Л. Глібов
«Муха і Бджола»
4 «Спом’янув тут бідний дідич / чорта і чортицю,/
Плюнув з лиха, сів на бричку: “Рушай за границю!” » Г С.Руданський
«Свиня свинею»
Д С.Руданський
«Добре торгувалось»
1 – 2 – 3 – 4 –

10. Дайте визначення поняття (Завдання 10 потребує короткої відповіді).
Інверсія – це …

11. Назвіть риси характеру українців, які дають їм можливість виходити з неприємних ситуацій. Наведіть приклади творів. (Завдання 11 потребує розгорнутої відповіді).

Привіт, анно! - здрастуй, тетяно! - анно, чому ти така засмучена? - у цьому сірому світі мене ніхто не розуміє, усі засуджують за те, що я не така, як інші. - але чому? ти ж така добра, щира, яскрава! за що ж так люди не люблять десятирічну дівчинку? - мені здається, за те, що я приношу радість у буденний світ. - не засмучуйся, я тебе розумію. - дякую. -  до речі, я знаю, як підняти тобі настрій! ми будемо робити кольорових мишей. - але за це мене й не люблять дорослі, а найбільше – мій сусід. - ну й що! тобі ж це подобається? тож почнімо! - я згідна. - і нехай ці миші розлетяться по всьому світу, і тоді в кожній оселі буде трішки щастя й веселощів! - дякую за підтримку! почнімо!

Мої роздуми над поемою «давня казка» головні герої поеми «давня казка» — поет та лицар бертольд. дія відбувається ніби поза часом, але ми підсвідомо вважаємо усе описане ситуацією, що мала місце у давнині: ще б пак, лицарі, прекрасна , військові походи… але занурюючись у сюжет, ми забуваємо про те, що описані події не втратили своєї актуальності і дотепер. авторка окреслює головний конфлікт поеми: це суперечності між поетом, який виступає ніби узагальненим образом поета як такого, співця краси природи, виразника народної думки, і лицарем бертольдом, який уособлює узагальнений тип правителя, ласого до грошей та статків, приземленого, амбіційного, несправедливого.дійшовши таких висновків з прочитаного, розкривши той прихований зміст, те широке узагальнення, на основі якого побудувала леся українка свою поему, ми розуміємо, що «давня казка» має місце і в xxi сторіччі… згадаймо часи срср (адже це було так зокрема репресії, яких зазнавали діячі культури та літератури, журналісти і вчені. хіба це не поети, ув’язнені злим лицарем? поет не боявся ув’язнення, адже знав, що його вільні думи-чарівниці , його нащадки та послідовники його магічному слову і далі поширюватись світом, нести не лише красу мистецтва, а й ідеї справедливості, рівності. так само й громадські діячі xx сторіччя не соромились та не боятись висловлювати свою думку, знаючи, що правда переможе; навіть якщо прийдеться віддати за неї життя, — їхня справа не марна.ми пам’ятаємо цей непростий період в нашій історії і шануємо людей, які показали себе сміливими борцями за свободу. але чи зникла ця проблема зараз? вже постала «правда нова», яку ніби пророкувала нам видатна поетеса? це непросте питання. адже в нашій країні немає утисків з боку влади щодо журналістів, письменників, поетів. кожен може вільно висловитись, навіть якщо його позиції не збігаються з чиєюсь думкою… це на поверхні, але мені здається, що проблеми все-таки залишились… кілька років тому в україні було проведене і отологічне опитування серед працівників змі, в якому спитали, чи впливає політика редакції на думки, висловлені в дописах журналістів. і близько сорока відсотків відповіли, що впливає… на мою думку, причиною цього є не тільки «неправильна» політика редакції, а й спосіб мислення людей: ще й досі, а не побоювання з приводу висловлення своїх думок, підсвідомо ще боїмось сказати бодай слово всупереч. я сподіваюсь, що з часом такий спосіб мислення, такий спосіб поведінки зміниться. та він і зараз змінюється, тож часи правди нової, мабуть, не за горами…нещодавно я дізнався, що за звичайними для нас речами (телебачення, радіо, газети) ховаються цілі наукові галузі: психологія, соціологія, правознавство досліджують феномени, пов’язані зі змі. кажуть, що журналісти не стільки відображують громадську думку, скільки творять її. і добре, якщо це поет з «давньоїказки», який закликає людей до боротьби за справедливість. але часто журнали та телебачення впливають на нас не зовсім позитивно. крім того, я також дізнавався про важливе поняття «інформаційної безпеки» та «інформаційного нападу» — коли відбувається спеціально зорганізований інформаційний вплив на глядачів… виходить, коли спала боротьба між «правителями» та «поетами», загострилась боротьба між самими «поетами»? всі ті процеси, що мають місце в річищі впливу змі на людей, приховане протистояння чи тиск політики на журналістику — дуже складні і ми не можемо зовні їх осягнути, а відтак не можемо й знайти шлях розв’язання багатьох проблем. але існують науковці: психологи, соціологи, правознавці та й просто і громадські діячі, які займаються і займатимуться цими проблемами. тож розраховуємо на їхню компетентність та на нашу власну обачливість і чесність перед собою. тоді, можливо, часи «нової правди» настануть дуже скоро.