Контроль знань
Ніна Бічуя. «Шпага Славка Беркути»
1. Події у повісті “Шпага Славка Беркути” відбуваються в
А Києві Б Львові
В маленькому райцентрі Г у провінційному містечку
2. Метаморфоза, на думку Юлька, сталася з
А Юльком Б Стефком
В Славком Г Настею
3. “Виглядав пещеним мамієм, однак ніби й поганим не був”
А Славко Беркута Б Стефко Вус
В Юлько Ващук ГЛопух
4. Лілі за клас на прем’єру
А “Червоної шапочки” Б“Снігурочки”
В “Русалочки” Г“Лускунчика”
5. Славко став кращим учнем Андрія Степановича через
А півроку Б рік
В два місяці Г два роки
6. Славко Беркута поранив Юлька, бо
А трапився прикрий випадок Б він навмисне поранив противника
В хотів довести, що не все йде в руки легко
Г думав похизуватися перед Лілі
7. Беркута не погоджується з думкою Юлька, що
А він прийшов його пошкодувати Б він заздрить Ващукові
В все в порядку Г в нього на все своя думка
8. 7-Б, дізнавшись про суд над Славком
А вирішив виказати Славкові все
Б погодився, що Славко погано впливає на інших
В збунтувався й утік із виховної
Г прийняв пропозицію виключити Беркуту зі школи
9. Мама довідалася про суд над сином
А з його розповіді Б із дзвінка Варвари Трохимівни
В зі слів тренера Г з повістки
10. Дізнавшись про звинувачення сина, тато
А вирішив влаштувати скандал у школі
Б сказав, що більше не вірить Славкові
В був байдужим до сина
Г вирішив сам піти до школи, щоб захистити сина
11. Свою вину на Славка переклав
А Юлько Ващук Б один із старшокласників
В Стефко Вус Г Лопух
12. Події на суді розгортаються в такій послідовності:
А читання листа– заступництво Андрія Дмитровича – поява свідка– виступ Варвари Трохимівни
Б виступ Варвари Трохимівни – читання листа –заступництво Андрія Дмитровича – поява свідка
В читання листа – виступ Варвари Трохимівни – заступництво Андрія Дмитровича – поява свідка
Г читання листа– заступництво Андрія Дмитровича – виступ Варвари Трохимівни – поява свідка
Хто ж такий Пилип Швайка:
Уміння, майстерність, хист - Кращий козацький вивідник (розвідник) землі переяславської; знає мову і звичаї татар, має серед них вірних людей; ходить безшумно, безшелесно; наче нікуди не дивиться, а все бачить; бездоганно володіє зброєю і тримається на коні.
Вольові якості -Сміливий, розумний витривалий, кмітливий, відважний, рішучий; звик покладатися лише на себе.
Сміливий, розумний витривалий, кмітливий, відважний, рішучий; звик покладатися лише на себе.
Почуттєві якості - Вірний товариш, турботливий і уважний до хлопців і братчиків, поважає літніх козаків, дослухається до їхніх порад; любить рідну землю, гарно її знає, захищає від ворогів.
Висновок: Пилип Швайка – справжній лицар, його поважають усі козаки й бояться вороги; про нього йде слава як про спритного, відчайдушного, невловимого козацького вихідника.
Грицик та Сашко
Грицик - сирота, жвавий, моторний, непосидючий, гарячковитий, має зіркі очі, знає татарську мову, пасе панську і селянську худобу, лише його любить і слухає страшний бугай Петрик.
Санько - єдиний син у матері, яка його дуже любить і опікає, мрійливий, спокійний, розважливий, визнає першість Грицика, має талант характерника,уміє подумки віддавати накази і навіювати прохання.
-Вірні друзі, ровесники, їм по 12 років, живуть у Воронівці. Смілив кмітливі, відчайдушні: володіють шаблею(дерев’яною),гарно на коні тримаються, у майбутньому стануть побратимами.
Відповідь:На слова Андрія Малишка написано чимало пісень, що стали загальнонародними та уславили поета. Його поезія – глибока, натхненна і дуже щира. Поет у кожному зі своїх рядків переживає те, про що розповідає. Для віршів Андрія Малишка характерна ліричність, емоційність та експресивність, прозорість змісту, і, особливо, музикальність. Музичність та витонченість поезіїї досягається використанням різних тропів. Так, для більшої милозвучності, автор використовує засоби емоційної фонетики (анафори, епіфори, алітерації, асонанси, повтори). Наприклад, у вірші, що став піснею «Вчителька», знаходимо повтор слів «летять-летять», повтор звертання «вчителько моя, зоре світова». Такі повтори створюють атмосферу пісні, до її легшому усвідомленню, запам’ятовуванню. Також знаходимо чимало речень з різною інтонацією: «Раднице моя на Вкраїні милій!», «Де тебе питать», які надають твору емоційності. Поєднання особливих інтонацій, щемливих сюжетів, близьких для людства тем з великим успіхом зробили твори Андрія Малишка дійсно народними. І саме завдяки особливому поетичному таланту автора, пісні «Стежина», «Київський вальс», «Вчителька» та багато інших навіки будуть у наших душах, залишаючи легкий присмак ностальгії.
Пояснення: якось так