Прихід весни в україні пов’язаний з цілою низкою цікавих народних обрядів. першою зустріччю весни можна назвати стрітення, яке святкується 15 лютого. у народі кажуть, що у цей день весна з зимою зустрічається. зима — це стара баба, а весна — молода дівчина. вони сперечаються. хто кого переможе в суперечці, той і пануватиме. уважно люди в цей день слідкують за погодою, бо вона віщує прихід весни. якщо після обіду потепліє, то перемогла весна. якщо погода видасться холодною, то зима ще довго простоїть, протримаються холоди. вважається, що на стрітення грім просипається, тому в народі це свято іноді називають громицями. у цей день в церкві святять свічки, які називають грог мічними, та воду. з освяченою свічечкою обходять все господарство, щоб вона святим своїм полум’ям дістала кожен куточок і захистила господу від всього злого, різної нечистої сили. вважається, що після стрітення починає прокидатися земля і вилітають з вирію птахи, щоб повернутися додому.
Ух, як піднімається вітер! які темні важкі хмари йдуть зі сходу! чується грім. блискавки на обрії б'ють прямо в землю. іде гроза грози влітку особливо сильні, і не знаєш чого від них чекати. вітер підсилився. дерева гнутися. починає темніти, хмари закривають сонце. гуркіт грому й через кілька секунд починають блискати блискавки ще один гуркіт грому й пішов сильний дощ. блискавки ще більше почали блискати з усіх боків. бах! блискавка вдарила в старий високий дуб. він затріщав, але зумів устояти. скільки століть він переживає такі грози молоденькі берізки гнутися до самої землі. вітер так хоче показати влада над ними. важкі хмари нависли над самою землею, що несуть вони із собою? ще один гуркіт грому й пішов град. великі крижини почали падати снеба. під таким градом ніхто не встоїть. пари мінут і град припинилася, затих і вітер, немов зрозумів, що тут він неспроможний і вирішив здатися. важкі темні хмари розсіялися, немов нагулявшись удосталь, вирішили відпочити але вони ще сюди обов'язково повернутися. засяяло сонце, а на обрії з'явилася веселка. веселка сповістила про те, що бура пройшла, і можна тепер побігати по мокрій траві й теплих калюжах. ах, як свіжо й легко дихається після грози земля умилася, стала чистіше й світліше.
