Ким і яким стане клим в майбутньому в повісті *таємне товариство боягузів*

Над тим, що потрібно цінити життя таким, яким воно є. Леся Українка рано втратила своє здоров'я, тому не змогла більше ходити. Вона їхала в санаторії, в Грузію, щоб полегшити біль, не плакати від болю, як вона писала "Щоб не плакать, я смялась". Тому це заставило мене замислитись, чи найсправді потрібно цінити своє життя. Чи потрібно любити його всім серцем, любити своє тіло. Я розумію, чому вона писала так свої твори, не за для задоволення, а для того, щоб показати- що життя безцінне.

Объяснение:

Єлисаветградський театр у якому 27 жовтня 1882 р. відбулась перша вистава «товариства українських артистів під орудою м. л. кропивницького»[1]. нині кіровоградський український музично-драматичний театр троїцький народний будинок у якому з 1907 року діяв перший український стаціонарний театр. нині — київський театр оперети театр корифеїв — перший професійний український театр. його було відкрито 1882 року в єлисаветграді, і в цей рік український театр відокремився від польського та російського. засновником театру був марко лукич кропивницький, що володів усіма театральними професіями. після нього найдіяльнішим був микола карпович садовський, що боровся за українське слово та український театр за часів їх заборони. із театром корифеїв також пов'язані імена марії заньковецької, панаса саксаганського. стиль синкретичного театру, що поєднував драматичне й комедійне дійство з музичними, вокальними сценами, включаючи хорові й танцювальні ансамблі, вражав суто народною свіжістю й неподібністю до жодного існуючого театру.